Коли горить клуня. Реальна історія

У прадіда моїх друзів горіла клуня. В цій клуні було багато сіна і коли господар прийшов її гасити, побачив, що шансів дуже мало. Клуня горіла, сусіди бігали з відрами, загасити сіно було дуже важко і дядько розумів, що худоба зилишиться без їжі. Чоловік покликав своїх синів до хати, відкрив книгу Йова і почав читати. А потім промовив: "Хай буде прославлений Господь всемогутній, який дозволив горіти моїй клуні, щоб я і мої сини навчилися довіри та шукали радості у кожній ситуації життя". А потім подякував за добрий урок, який Бог посилає через пожежу в клуні.

 

Клуня згоріла, сіна не залишилось, але свідоцтво чоловіка досі згадують внуки і правнуки. Нащадки мають дітей та гарні родини, мають свої домівки та працюють у бізнесі. Вони пережили багато складних ситуацій - хвороби, смерть дітей, конфлікти та звільнення у бізнесі. Проте продовжують дякувати Богові за благодатне життя та радіють міцним відносинам в родинах. Їхні сімейні відносини нерідко ставлять у приклад. Прадід втратив клуню, проте показав синам важливий урок життя: коли приходить складна ситуація треба молитись, дякувати Богові за життя, яке дає, та підтримувати один одного підбадьоренням. Бо лише бадьора людина здатна визнати свої помилки, пробачити іншим, зробити висновки та рухатися далі.  

Евгений Гришковец «Прощание с бумагой»

Квиток до театру на Євгена Гришковця найсправді був чудовим подарунком до мого дня народження.

 

Папір, який втратив актуальність в час швидкості і технологій. Листи, які пахнуть романтикою та які ховаються у скриньках покоління, яке відходить. Слово, яке втрачає цнотливість, коли ним кидають на форумах, у соцмережах та чатах. Життя, яке змінюється та красу якого не кожен здатен зафіксувати.

 

Кожна епоха має щось, на що наступним поколінням наплювати. Але це щось, коли до нього повернемось, додає багатства життя. Є така штука, яка триває вічно – здатність людей шукати прекрасні почуття, здатність захоплюватись та кохати. Це, напевно, і є тією рушійною силою, яка дозволяє кожному наступному поколінню, як би воно не відрізнялось від попереднього, зберігати, як щось дуже цінне, романтичну пам'ять про те, що колись затерлося.

 

На днях переглядала колекцію випускних платтячок від Діани Дорожкіної. Із пишними спідничками, свіжими тканинами та царською розкішшю. Ще кілька років тому про такі платтячка я лише зачитувалась у романах – як вони розвіваються вітром, підносять красу жінки та дихають ніжністю. І це зараз сказано не для епітетів. Ми пам’ятаємо моду на салатові лосини, кросівки під коротку спідницю та підошви товщиною в 10 сантиметрів. Це була мода часів мого випускного плаття J Тоді, чесно кажучи, оці легкі романтичні платтячка були ніби і гарними і банальними. Інша справа салатові лосини!

 

Але людська душа знову повертається до прекрасного. До ностальгії за чорнильницями, простою вишуканістю та полотнами.

 

Вчора прийшла – так багато хотіла про все сказати. А сьогодні пишу і хочеться, щоб простіше. Ось так – отримала багато свіжого настрою.

 

В театрі сподобалась публіка. Це теж певний прошарок населення – любителі Гришковца. Не скажу, що він недоступний для всіх чи не для народної творчості. Але просто його люблять любителі паперу J

 

Слухайте, давайте я вам ще Діанине платтячко покажу. Не для реклами. Просто – сподобалось платтячко.  Ось таке. Спробуйте, знайдіть в ньому присмак сучасних технологій :) 

Печена рибка в овочах

Під чаз зйомки у співачки Лесі Горової навчилася пекти рибку в овочах. Для програми "Здорові історії" героїня розповіла, що їсти рибку - означає довше жити. Принаймні так їй розповіла її львівська подруга. Північні народи, які їдять рибку не хворіють на серцево-судинні захворювання так багато, як м'ясоїди. Тому морська рибка - атрибут на кухні Горових.

 

Тепер рибка.

Як печемо:

Беремо глибоку форму. Вливаємо на дно форми пів склянки олії. Викладаємо на дно кружальцями буряк. Зверху - викладаємо рибку. Солимо-перчимо або додаємо інші приправи на смак.

 

Далі посипаємо рибку тертою на великій терці цибулею(брала дві великі цибулини). Зверху, як на шубу засипаємо рибку морквою. Все замащуємо сметаною - теж як вкрита шуба.

Печемо 40 хвилин в духовці на середньому вогні. Перед тим як подавати - викладаємо кількість порції в тарілку та перемішуємо, щоб верхня припечена сметанка(вона практично залишається білою після випікання) змішалася з морквою, буряком і рибою.

 

PS. Програма "Здорові історії" із цікавими історіями одужання та здорового життя від Лесі Горової та інших цікавих героїв щонеділі о 10.30 на 5-му каналі.

Зустріч з папський нунцієм Томасом Галліксоном

Побувала на зустрічі з апостольським нунцієм Томасом Галліксоном. Візиту Папи в Україну цьогоріч не буде. Нунцій молиться про стабілізацію політичної ситуації в країні, щоб ця подія врешті стала можливою. Вважає, що українці потребують зцілення історичної пам'яті та примирення із тими, хто несе ворожий спадок. Закликає дбати про майбутнє дітей та служити дітям вулиці. Після фото трошки цитат.

Хто такий нунцій? - постійний або тимчасовий посол Престолу до країни та церкви.

 

- Що робить Томас Гелліксон в Україні?

 

- Ні в одній країні світу, де я(Т.Г.) був немає такої потреби, щоб зцілювати історичну пам'ять людей. Бо сьогодні існує необхідність примирити людей із різними поглядами. Ситуація на волині 70 років тому, голодомор ніколи не можуть бути зцілені просто так, але люди мають виходити назустріч один одному.

 

Моя вчителька української мови каже, що люди мають так багато болю, що маємо бути з ними обережними. Бо навіть в сім'ї діти не можуть порозмовляти щиро з батьками. Треба говорити обережно, бо такий сильний біль. Маємо цим людям служити.

 

Історична справедливість - дуже важлива у зціленні ран людей. Ми не можемо вирішити усіх історичних проблем.

 

Але хочу сказати на прикладі Палестинського конфлікту. Минулого року в Зарваниці був автор Шокур. Він написав кілька книг про арабів-палестинців та ізраільтян. З Палестини вигнали ізраїльське населення - зі своєї ж землі. Шокур впродовж років шукав дружби з арабами-палестинцями - представниками народу, який гнав його і його близьких зі своєї землі. Він шукав примирення. Якщо це можливо на Святій землі, то це можливо і в Україні.  

 

- Що Ви плануєте робити для міжконфесійної співпраці?

 

- Багато молитись і поститись. Легко подружитись з собакою. З людиною це не так просто. Є така історія-анекдот: Одна жінка йшла дорогою і впала в глибокий сніг. До неї підійшов священик і витягнув з завалу. Поблагословив, перехрестив. А жінка каже, що дякує, бо саме біжить на мессу до костелу. Батюшка розвів руками - католичка? І вкинув її назад у сніг.

 

Не робіть цього. 

 

- В Україну проникає тенденція одностатевих шлюбів. Як реагувати на це?

 

- Шлюб і сім'я ще ніколи не були під такою загрозою, як сьогодні. На заході основні ЗМІ намагаються перешкодити церкві говорити правду про аборти та традиційні робини. Наприклад, у Парижі, коли була велика акція на захист традиційної родини, великі ЗМІ не захотіли про це говорити і показувати. Те ж саме в США. Тут(в Україні) ще спостерігається якась підтримка традиційних шлюбів.

 

Нещодавно я розмовляв з однією дівчиною, яка казала, що тут жахливі чоловіки. Але я їй сказав, що не гірші ніж у будь-якому іншому місці. Але це не причина, щоб не виходити заміж.

 

Звичайно, є серйозна проблема із алкоголізмом, наркоманією та розпустою.

 

- Що Ви думаєте про ювенальну юстицію, яка діє на заході? Як у нас?

 

- Важливо розуміти, що у центрі цих дискусій загроза дитині, яка не досягла 18-ти років. Часто родини мають проблеми з дітьми. Але дуже часто це через те, що діти не мають належних умов життя та освіти, яка б дозволяла розвиватися.

 

Мій  брат в США має хворі кінцівки і йому допомагають жінки. Більшість із них мають проблеми в родині. Мають 2-3 дитини і не мають чоловіка, або мають чоловіка, який не працює і чинить насильство в родині. Одна з цих жінок зіткнулася із кримінальним правосуддям. Але коли дитину забрали у в'язницю, ситуація тільки погіршилася. А жінка ще мала дома доглядати інших дітей і мала чоловіка-неробу.

 

Ми не знаємо, що робити з нашими дітьми. Один мій знайомий просто вирішив і допомагає дітям вулиці. Ми думаємо, що мусимо мати сертифікат, щоб допомагати іншим людям. Але це не так.

Крабові котлетки

Вже давно чула про те, що крабове м'ясо у смаженому вигляді досить смачне, але ніколи не пробувала ні їсти ні готувати. Знайшла простий рецептик крабових котлеток. Ось так вони мило виглядають.

Приготування просте. Тремо 200-300 грамів крабових паличок на крупній терці, туди ж тремо твердий сир - десь 1/2 порівняно з паличками за кількістю, три яйця. Суміш має бути такою, щоб коли беремо ложкою і кладемо на сковорідку не розпадалась гірка - якщо розпадається, додаємо ще яйце і змішуємо. Я не практикую перець і сіль без нагальної потреби, але думаю, якщо трошки спецій додати також буде смачно.

Смажити на середньому вогні(щоб сир встигав плавитись). Подаємо зі сметаною. Швидко їмо :)

До слова, прозора тарілочка, на якій викладені мої крабові котлетки - подарунок від колеги-оператора, з яким працювали на каналі ТВі Дениса Перегудова. Кожного разу згадую з усмішкою, коли користуюсь - чудові тарілочки!
 

Ющенко Гордону. Про системи правління. 26.02.2013

Фото Фелікса РОЗЕНШТЕЙНА

- По сути, вы показали стране, что такое настоящая демократия, и даже, согласившись на изменения в Конституции, безропотно поделились полномочиями с парламентом. Как вы считаете, Украина должна быть парламентской республикой или ей все-таки нужна сильная президентская власть?

- Вообще-то, этапы становления всех демократий таковы: монархия - конституционная монархия - президентская республика - парламентская республика - самоуправление, и возьмите любые континенты и страны: в принципе, везде развитие идет в сторону расширения демократии.

Преимущество президентской республики - более оперативная национальная жизнь: чтобы принять в такой системе власти решение, утром надо в хорошем настроении встать, рассмотреть вопрос, взять на себя ответственность - и к вечеру твое решение уже выходит. Или в конце недели, если работы побольше, но в любом случае то, что ты принял, дня через три-четыре (сколько правовая процедура займет) действует уже для страны, экономики и так далее.

Мобильность - одна из сильных сторон президентского уклада, но риск, который содержится в нем, - склонность к авторитарному режиму, частенько переходящему в диктаторский. Тут можно множество привести примеров, начиная с Кампучии, где человек (я Пол Пота имею в ви­ду), придя к власти, за два с половиной года три миллиона граждан выкосил, и заканчивая Сербией: получается трагедия, потому что ограничить авторитарную личность очень сложно. Тогда говорят: «Вам нужно переходить к парламентскому типу демократии, где установлены балансы», - эта модель вальяжнее, медленнее, иногда две сессии ждать приходится, чтобы решение получить, однако есть и плюсы: теоретически авторитаризм возможен, но появиться ему сложнее, чем в первом варианте. Знаете, лучший выбор - иметь демократического президента (это только что Господь за меня сказал) и не иметь угрозы авторитаризма, но такого, увы, не бывает, это уже рай.