Радісний Адвент – наш привілей

Про радість можна почути багато – що людина може прийняти рішення радіти, може зробити вибір, навіть може попросити Святого Духа, щоб дав дар радості – бо це Його справа. 

Це так. Але досконалу радість, справжню, непідробну, неможливо штучно створити. Вона приходить, як наслідок.

Радість в Дусі Святому, я так думаю, це коли людина живе згідно Божої волі на своє життя, отримує Його управління і мудрість, просить Бога про ведення у свідомості, що сама немічна, але Він є сильним. Така радість менше залежить від обставин, а більше натуральна. Бо людина радіє, що Творець її веде, чинить чудеса в її житті, реально присутній. Наприклад, коли людина радіє, що може пробачати іншого, бо Бог дає таку благодать, може чинити добро, бо природно того хоче, відчуває сильну руку, яка направляє.

Я дуже люблю час Адвенту. Бо це нагода щоранку розважати над чудом народження Любові, яка прийшла у світ і готова була віддати своє життя за тебе. Для мене це час радіти любові Христа і всемогутності Бога. Часто зустрічаю людей, які кажуть, що більше про таємницю Христа, Його любові до людини роздумують у час Великодня, бо тоді є період, щоб звернутися до мук і страждань Спасителя. Але для мене саме Адвент є цим часом любові. Яка жива, постійно присутня. Вона є, з нами.

Адвент надає сенсу кожному життю. Незалежно від того, як воно проходить, де, в яких умовах, яка людина ним володіє. Бо коли зароджується життя в лоні матері – воно глибоке і прекрасне. Воно чисте. Але воно вже має велике призначення, покликання. Коли народився Христос, його життя, у лоні матері було часом, коли вже у історію дитини було вписане покликання. Коли будь-яка маленька дитина, за биттям серця якої слідкують ще прилади крізь людський живіт, чекає на своє народження у світ, вона має в собі глибину покликання, характер, свою життєву силу. Далі у історії цієї дитини будуть вибори, шляхи, якими вона ступатиме, десь помазані у Божій благодаті, десь місця вибору – чи йти тим шляхом, який був вписаний в покликання у лоні матері. Але те, що цей малюк має – це справді неймовірне.

Я переконана, що у час Адвенту ми маємо особливу благодать для того, щоб розпізнавати свої шляхи. Щоб робити вибори, які зроблять наше життя відповіддю на покликання, яке дав нам Бог. На те, щоб приймати помазання Святого Духа для реалізації своїх надприродних завдань, які, часом, вищі нашого розуму. Коли ми в руках Бога стаємо зброєю, матеріалом, через які Він чинить свої великі справи, глибину і потужність яких осягнемо лише у вічності.

Радість Адвенту – у молитві, яка дивиться на Творця, у ходженні в Дусі Святому, у свідомості, що Бог є дуже близько.

Часи змінюються. Любимо те, чого боялись

Дуже люблю символ окулярів. Добрий зір - одне з найкращих благ людини. 

Бо людина, яка добре бачить, так само добре розуміє, ще краще себе почуває, а надто більше для себе відкриває. Людина з правильним поглядом на світ здатна його перевернути з ніг на голову і зробити ширшим, красивішим, яскравішим та наповненим життям.

Пам'ятаю часи, коли мій однокласник у окулярках почував себе страшно некомфортно. Великі лінзи на все обличчя, стомлені очі, коли їх зняти, жодного стилю та краси. Ми вчилися разом не довго тільки три роки, поки були зовсім малими школярами, але цей образ для мене запам'ятався і несе позитивний зміст. Бо людина, яка хоче бачити краще і більше, мусить перемагати зовнішнє око. Яке бачить обмежено і мляво - такою сприймає цю іншу, дуже цінну особистість.

Сьогодні не соромно носити окуляри. Більше того, їх застосовують для краси, щоб підвищити силу образу, я вже вдруге маю окуляри, які служать захистом від поганого світла з монітору комп'ютера. Однак, думаю, варто пам'ятати цей, дещо некомфортний образ - людини, яка хоче бачити більше фарб, але яка мусить переконати інших, що це позитивний рух - використання окулярів.

Рада, що життя має багато фарб, і наші очі можуть нам допомагати бачити більше.

До слова, коли почала користуватися окулярами для монітору, стала менше втомлюватись, помітила, що ввечері у метро більш яскраво виглядають люди, і жити стає веселіше. А всього лише одягнула окулярки. А коли ти ще й звертаєш зір на найкращі з фарб, підводиш колову - тоді життя стає ще крутішим.

Мій досвід роботи в здоровому форматі

Вже багато років ходила з думкою, а як би зробити серію матеріалів у здоровому форматі.  

А саме - без гри слів, особливого оздоблення, навіть у певній мірі поза журналістськими правилами ньюсів - без що-де-коли, сексу-скандалів-страху, перевернутих пірамід і решти стандартів, які закладаються у програми на перших курсах факультетів журналістики. Я насправді дуже шаную стандарти, вважаю, що без цього ніяк, бо за ними працює весь світ, і на професійній етиці будується харизма і плідна творчість. Однак часом є речі, які потребують простоти.

Коли я працювала над проектом "Здорових історій" - програми про людей, які фантастичним чином одужали, я постійно думала: "Ок. А як же ті, чия хвороба нічим не фантастична". Коли біль звичайний, банальний, або правила життя правильні, але мудрі. Як пішохідний перехід - підеш на червоне світло - потрапиш під колеса. І крапка.

Думаю, що ця можливість, яку маю в Газеті По-українськи, коли знімаємо серію роликів-сюжетів про те, як не хворіти, що означає жити здорово, просто як впізнати хворобу. Бо якщо вчасно і правильно - то жити буде легше. Адже навіть найбільш успішних людей можна збити зі шляху, якщо допустити банальну застуду, банальне загострення панкреотиту, щось не те з'їсти чи випити. Дурниця, здається - бо нема тут ніякої сенсації, навіть емоцій жодних. Але коли людина завтра вранці має цінну для неї зустріч, справи, які впливають на життя багатьох, або щось таке, що впливає на її щасливе сьогодні, але не може все це отримати через хворобу, це важко. Бо часто не конкуренти, не вороги навіть шкодять так сильно, як неочікуване захворювання.

За два місяці зробили трохи роликів про залежність від алкоголю, хвороби шкіри, грип, камені у нирках, харчування під час модних у наші дні занять фітнесом та спортом, і трохи про сексуальні зарази з венерологом. Цей скромний комплект ще трошки розшириться. Але вже якщо невелика група людей з вказаними проблемами задумається, вчасно прийде до лікаря, або знайде спосіб одужання чи профілактики - ми вже зробили прекрасну справу. Значно кращу, за розваги у стилі секс-страх-сенсація.

Далі посилання на матеріали, які для когось цінні.

PS. Я все ще продовжую свої багатолітні заняття фітнесом, і переконана, що людина, яка дбає про профілактику, живе більш якісно. 

Більше дивіться на каналі Youtube Gazeta.ua 

Жизнь на полной мощности

Авторы обнаружили, что требования к обычным людям, выполняющим обычную работу, намного превосходят требования к любым профессиональным спортсменам. Как такое возможно? Если присмотреться внимательнее, в этом нет ничего удивительного. (Джим Лоэр, Тони Шварц "Жизнь на полной мощности. Управление энергией - ключ к высокой эффективности, здоровью и счастью". цитата в издании Генеральный директор)

Профессиональные спортсмены обычно тратят 90% времени на тренировки, чтобы иметь возможность соревноваться в течение оставшихся 10% времени. Вся их жизнь организована вокруг получения, удержания и возобновления той энергии, которая нужна для краткого периода соревнований. Они выстраивают очень точные процедуры управления своей энергией во всех сферах жизни – еды и сна, занятий и отдыха, зарядки и разрядки эмоций, концентрации внимания и психологической подготовки к выполнению задач, которые они себе ставят. Обычные же люди, не привыкшие тратить время на столь обстоятельную подготовку, должны работать на максимуме своих возможностей по восемь, десять, а порой и по двенадцать часов в день.

Нередко влияние физической формы на производительность труда приравнивается к нулю. На самом деле физическая энергия является фундаментальным источником движения – даже для самых малоподвижных видов работы. Лидеры и руководители делают серьезную ошибку, считая, что могут игнорировать физическую сторону человеческой энергетики и ожидать при этом от подчиненных максимальной продуктивности. Вот лишь некоторые рекомендации из книги, направленные на максимальное накопление энергии и ее наиболее эффективное расходование.

Дыхание. Мощное средство саморегулирования – и для накопления энергии, и для глубокого отдыха. Удлинение выдоха, например, приводит к появлению волны релаксации. Вдох на три счета и выдох на шесть снижают возбуждение и успокаивают тело, мозг и эмоции. Глубокое, плавное и ритмичное дыхание – источник энергии и концентрации внимания, а также отдыха и успокоения. Этот ритм – настоящая основа здоровья.

Питье. Как показывают многие исследования, употребление с регулярными интервалами полутора-двух литров воды в течение дня помогает поддерживать высокую эффективность. Ведь если лишить мускул только 3% воды, он потеряет 10% силы. Достаточное количество воды оказывает положительное влияние как на здоровье, так и на долголетие. Исследовав двадцать тысяч человек, австралийские ученые обнаружили, что те, кто выпивал за день пять 250-миллилитровых стаканов воды, были заметно меньше подвержены риску коронарных болезней сердца, чем те, кто выпивал два стакана и менее.

Сон. В самом масштабном исследовании, проведенном психологом Данном Крипке совместно с коллегами, изучался сон миллиона человек на протяжении шести лет. Преждевременная смертность от любых причин оказалась наименьшей среди тех людей, которые спали от 7 до 8 часов ночью. У тех, кто спал меньше 4 часов, преждевременная смертность была в 2,5 раза выше по сравнению с первой группой, а у тех, кто спал более 10 часов, – в 1,5 раза выше. Оказалось, что и слишком малое, и слишком длительное восстановление повышают риск преждевременной смерти.

Тренировка мышления. Умственная работа требует огромных затрат энергии. Вес нашего мозга составляет 2% от веса тела, но ему требуется четверть потребляемого кислорода. Последствия недостаточного восстановления умственной энергии – рост числа ошибок при принятии решений, снижение творческих потенций и неспособность пойти на осмысленный риск. Невролог Ричард Рестак написал об этом так: «Неважно, сколько Вам лет сейчас. Никогда не поздно улучшить работу Вашего мозга. Мозг отличается от любого другого органа. В то время как легкие, почки или сердце изнашиваются с течением времени, мозг работает тем лучше, чем больше он используется».

Ухудшение памяти – самая распространенная жалоба, с которой приходят к неврологу люди в возрасте за сорок. И самое частое объяснение этому – не какие-либо болезни, а неспособность поддерживать мозг в активном состоянии и как результат атрофия «мускулов» памяти. Как и в случае с физической энергией, отсутствие нагрузки провоцирует дальнейшую атрофию. Иначе говоря, заставляя наш мозг работать, мы защищаем его от возрастного упадка.

Сила положительных ритуалов. Теннисист Иван Лендл был далеко не самым физически одаренным игроком своего времени. Но в течение пяти лет он продержался на первом месте в мировой классификации. И добиться такого результата ему помогли разработанные им процедуры. Конечно, никого не удивишь тем, что он долгими часами тренировался на корте, и даже тем, что он точно выбирал время для этих тренировок. Его отличало то, что такие процедуры у него были предусмотрены для всех аспектов жизни. Он разработал строгий распорядок занятий за пределами корта. Занятия включали спринтерский бег и бег на средние дистанции, длительные поездки на велосипеде и силовые тренировки. Он регулярно занимался у балетного станка, чтобы развивать баланс и чувство ритма. Он придерживался диеты с низким содержанием жиров и высоким – сложных углеводов и питался строго по расписанию.

+

Лендл также придумал систему ежедневных упражнений для улучшения концентрации внимания и регулярно дополнял их новыми, чтобы обеспечить себе добавочную нагрузку. Во время турниров он давал своим друзьям и родным четкие инструкции, чтобы они не отвлекали его по тем вопросам, которые не касались его главной миссии. За что бы он ни брался, он делал это всегда на полной мощности (либо не делал вовсе). Он скрупулезно расписывал время для релаксации и восстановления (в числе средств для этого – любительской гольф, послеполуденный сон и регулярный массаж). На корте он полагался на другой набор ритуалов, чтобы быть сконцентрированным, – просчитывал в уме ход розыгрышей и следовал определенному порядку действий, подходя к линии подачи. Он всегда делал одно и то же: вытирал бровь повязкой на запястье, ударял ракеткой по пяткам, четыре раза бил мячом о землю и представлял себе ту точку, куда собирается его послать. В ходе этого Лендл как бы «калибровал» свою энергию, то есть приводил ее к заранее заданному уровню: отталкивал от себя все отвлекающие факторы, выводил на нужный уровень физиологию, фокусировал внимание, «включал» мощность и готовил тело к максимально эффективной работе. Он фактически программировал свой внутренний компьютер. Во время игры эта программа работала в автоматическом режиме.

1

Успешные лидеры, руководители и продавцы часто тоже имеют свои ритуалы подготовки к эффективной работе. Например, при подготовке к важной деловой встрече эти ритуалы могут включать в себя короткую прогулку, сеанс глубокого дыхания, повторение ключевых вопросов, которые предстоит обсудить, и аргументов в поддержку своей позиции.