Великодні проповіді в Польщі очима служби новин каналу TVN24

        

Сьогодні переглянула новини, які виходили у Великодні дні у Польщі(7-8 квітня). Журналісти новин розповідають, що цього дня святкують католики та протестанти, роз’яснюють глядачам суть свята та біблійне значення символів, та деталі літургії. Натрапила і на ось цей сюжет в вечірніх новинах на опозиційному каналі TVN24. Називається Святкування Великодня - “Wielkie świętowanie”

Для тих, хто зовсім не розуміє польської мови, наскільки змогла, переклала.

Гучні алілуя, співи, дзвони, вуличні процесії, бо в гробі вже пусто. Католики і протестанти святкують Воскресіння Христа. Вірні діляться крашанками, вітаннями і частуються свяченими стравами. Священики – закликають до потужної переміни життя.

Від темряви до світла – так, як під час вчорашніх вечірніх обрядів та літургії світла. Для християн це символізує завершення Великого посту та повернення до того, що найвище. Порожній гріб Ісуса згадують усі древні та сучасні пророки, як приниження і пустку. Тоді як під час пасхальних процесій до вірних приходить радість. Через музику органів і гімн «Тебе, Боже, прославляєм».

Ніхто з людей не житиме на землі довше години своєї смерті, а Христос – так вчинив і Він живе. До такого усвідомлення закликають у більшості храмах Польщі. Як, наприклад, в Євангельсько-усбургських. Тут проповідують про Воскресіння і дар переміни життя:
«Попросимо доброго Бога, щоб силою Воскреслого перемінювались також наші будні»
Сьогодні ця тема – основна під час проповідей – як жити і змінювати своє життя:
«Наше життя має сенс тільки тоді, коли дотримуємось слова – яке даємо Богові і людям»

Про зрозуміння сенсу людського буття говорив також митрополит Варшавський, про сенс суспільного життя та політики:
"Як же часто втрачає вона (політика) своє значення, стає забавою дорослих людей, боротьбою не лише на словах, а й боротьбою один проти одного. Без поваги до ідеї братерства."

Єпископи сьогодні багато говорили про батьківщину і народ, про загрози, які висувають різні особи і ситуації:
"Часто намагаються просунути ідеї, що зараз не час думати про народ, дбати про народ, насміхаються над народом."

Єпископ польський проповідував про взаємини варшавсько-краківські, уроки історії та патріотизм.
«Процвітають у зневазі псевдо поляки» – каже у контексті держави і церкви. « Але хтось за тим стоїть – і хай ніхто мені не розказує, що це випадково – що так розвивається ситуація в Польщі. Антиклерикалізм просувають. Так, просувають, і добре знаємо через які середовища."

Про те, що існує потреба відкривати правду про церкву говорив також митрополит краківський – про те, що досить часто помічає труднощі у будуванні єдності.
"Церква не є власністю пастирів. Церква то справа нас усіх. То спільнота, відкрита для нас усіх."

У продовження митрополит Ольшанський зазначає, що це сатана може спокушати до боротьби з церквою і її духовенством. І тому варто усвідомлювати цю загрозу. Бо тут і тепер справи земні і тимчасові замішані в тому, що вічне.

___________________________________________________________________________

Від себе додам, що після перегляду цього та інших сюжетів, розумію, що у поляків є шанси до чудових змін. Бо для них міцним авторитетом і далі залишається церква. Поляки хочуть чути її пастирів, до єпископів звертаються, як до експертів з політичних, соціальних та моральних питань, а проблеми соціально-політичні тісно пов'язують із духовними процесами, які відбуваються в людині. У Великдень - шукають єдності і моляться про єдність. Усім людом.

Народ, який усвідомлює, що є Хтось більш потужний і вічний має більше шансів до навернення. Адже Пасха - то не лише обряди із кошиками, але й час переміни мислення та початку нової дійсності. Останнє кажу, звичайно ж, в контексті України.

Христос Воскрес!

Про холостяків, шоу і жіночу цнотливість. Холостяк 2

Одразу зазначу, що коли побачила першу програму шоу «Холостяк» та ще й католичку, яка туди поїхала, не отримала жодного захоплення. Бо не розділяю ідею проекту, коли зграя жінок змагається за одного «принца». А «принц», як ряжена бариня розпитує кожну кандидатку в дружини про її попередніх женихів і почуття, які від них залишились. Бо якщо ти принц, то впевнений в собі і воюєш за серце жінки, яка тут і тепер поруч з тобою. А якщо так – то ти тут головний. А розпитувати про суперників і відправляти додому тих кандидаток в дружини, змагатися за почуття яких доведеться ретельніше – це якось, вибачте, по-бабському. Ну – але кожен розуміє по-своєму, яким має бути принц. А Юля не передбачила можливого сценарію і пішла на шоу. Тому із солідарності до людини, яка і в такій дійсності пішла шукати любов Бога, я вирішила подивитися ті випуски, в яких вона була у грі.

Не приховую, що я була серед тих людей, які ставили запитання: «Нащо ти туди пішла?» Або «що ти там забула посеред тих людей, які живуть зовсім іншими цінностями». Та щиро шкодувала за ті сльози, які після прощальної церемонії Юля, думаю, так само щиро, проливала на сорочку того заморського «принца». Але після завершення програми розважала над роллю дівчини в програмі і прийшла до думки, що її вчинок все таки вартий поваги.

Бо вона вийшла власне на чужу територію. І заявила про цінності, які насправді важливі. Про любов, яка не минає. Так, може вона не проявила усіх комунікативних якостей перед камерами, може глядачі не побачили у її спілкуванні з героєм інших її сильних сторін. Так само, як для віруючої людини, для мене зрозуміло, що практичними аргументами насправді дуже мілко пояснювати іншим, що чистота жінки важлива. Бо так насправді, цнотливість – це джерело єдності з Богом і відкриття Його любові. А вже потім якісь екологічні риси.

Але попри це були в її поведінці речі, які підтверджують, що чистота – це важливо. Перше – жінка, яка живе в чистоті – захоплюється чоловіком платонічною любов’ю. Вона практично не ходила з ним на побачення, не мала з ним поцілунків під ковдрою, чи романтичних обіймів(хоча, звичайно, у всіх цих речах, якщо вони відбуваються у відповідному для них часі немає нічого брудного чи поганого), але вона дивиться на чоловіка, щиро захоплюючись його кращими рисами. І вона відкрита на це душевне захоплення. Так, вона вразлива, і тому потерпає, коли розливає сльози на усю країну. Але це свідчить про її здатність бути справжньою живою людиною.

Друге – жінка, яка живе в чистоті і змагається за свою чистоту, отримує важливий досвід - стійкості у цінностях. Бо в щоденному житті, ще більше, як у шоу, жінці доводиться захищати те, що для неї важливо. І завтра, коли Юля чи інша дівчина стане дружиною, вона так само буде перед вибором – чи бути вірною своєму чоловікові, коли він переживає не найкращі часи, чи ставити його на перше місце, коли, наприклад, доведеться вибирати між ним і самореалізацією, дітьми чи грішми.

Чистота жінки – це не лише передшлюбна чистота у вигляді одного лише табу до сексу. Бо якщо чистота полягає лише у цьому – то немає ніякого сенсу утримуватись. Чистота – це цілі пласти зрілості людини. Власне, існує певний досвід, який отримує людина, коли живе в чистоті. І це стосується як жінки, так і чоловіка. Спочатку особа просто приймає рішення – жити в чистоті, бо так навчали її батьки, Біблія, бо так для себе відчула і так далі. Молода людина переважно не знає, куди подіти свою сексуальність. Тому часто запитують священиків чи інших віруючих – а наскільки стоїть заборона – якщо цілуватись то наскільки глибоко, а обійматись – то наскільки міцно і так далі. Звичайно, ж, коли на цьому етапі зустрічається партнер чи партнерка без таких же цінностей, для хлопця чи дівчини, просто лише прийнятого рішення виявляється мало. Адже він чи вона, передовсім помічають риси, які провадять до сексу, а не ті, які провадять до побутової комунікації. Тому, власне, особі, яка приймає рішення жити в чистоті, дійсно, доводиться запасатися терплячістю, або ж поступатися принципами.

Наступний етап – коли людина зустрічається з любов’ю Бога. Навіть не зустрічається, а переживає любов Бога, який входить в життя і провадить. Коли людина у щоденному житті переживає реальну присутність Бога, коли тішиться чудесами, які він чинить, або допомогою у різних обставинах. Тоді людина починає захоплюватись найменшими речами, які її оточують і переживати велику радість від цього. Одночасно взаємини з іншою особою набувають іншого смаку. Бо людина починає отримувати насолоду передовсім від спільної мандрівки, від пригоди, у яку двоє потрапляють. Звичайно, для такої пригоди хлопець чи дівчина мають зустріти для себе пару, яка має подібні цілі, або ж такі цілі, які доповнюють одне одного. Цими цілями може бути спільне бажання будувати сім’ю, зростати у святості, в професії, у вміннях, в людських якостях. Коли людина, яка живе в чистоті, отримує такий досвід комунікації, вона свідома того, що сексуальність в подружжі є чимось цінним і сакральним, що може укріпити взаємини і допомогти, щоб це прямування було плідним.

Варто зазначити, що подружнє ложе не є придатком до побутової комунікації – але саме сексуальні стосунки чоловіка і дружини є центром спілкування в сім’ї. І тому до цих стосунків існує необхідність так ретельно готуватись. Жодну важливу справу людина не робить згаряча, а ретельно готується. Так передподружня чистота має важливе значення.

Щоб цей блог був не сухим навчанням, а свідоцтвом віри, поділюся своїм досвідом життя в чистоті.
Десь приблизно 4 роки тому я була на молитві перед Богом. Не той час я вже мала досвід змагань за передшлюбну чистоту зі своїми кандидатами в кавалери, суспільством і передовсім з собою, бо так само не знала, що робити зі своєю сексуальністю та куди подіти той рій думок, бажань і емоційних поривів, які мене переповнювали. Я сиділа перед Богом і говорила з Ним про свої почуття. Про біль, який не раз переживала під час зірваних взаємин, самотність і невпевненість в собі. Не пам’ятаю чи плакала, але пам’ятаю, що чекала. Дивилася в Його очі і просила про захист. І Він прийшов зі своєю любов’ю. Господь показав мені, як боліло Його серце, коли я страждала, коли не могла стримати почуття і змагалася за дотримання правил, коли я помилялась і моє серце і вчинки не були до кінця чистими. І як раділи небеса, коли я залишалась вірною Йому. Я просто відчула, як мене переповнює радість. Він був поруч. А потім я побачила образ. Двох невинних людей, які переживають першу шлюбну ніч. І ця ніч для них обох була очікувана і перша. Це переживання було дуже інтимним, тому я залишу його закритим. Але після тієї молитви у мене настав новий етап життя. Минуло десь 4 роки, як я не переживаю тривоги через невлаштовану сексуальність або через натовп думок чи еротичних фантазій. А коли захоплююсь молодими людьми, не маю до них пожадань. Я захоплююсь вчинками, поведінкою, характером людини, переживаю радість від присутності, можу скучати, може сумувати, коли цей прекрасний принц не зі мною, але в сексуальності я почуваю себе вільною. Це досвід, який не отримаєш в подружжі, або тоді, коли взаємини побудовані на фізичній близькості з самого початку. Багато говорять, що незаймані недосвідчені люди невпевнені в собі – але у мене вийшло навпаки, бо я отримала фундамент і почала відчувати себе наповненою і гарною. І тепер я точно не хочу для себе якого-небудь холостяка, але людину, яка буде розділяти мої прагнення.

У пост-шоу «Холостяка» Юлі поставили діагноз, що ось це бажання мати інтимність після вінчання, це еротична фантазія. Щось в цьому є. Назвемо це красивою еротичною фантазією, яка здатна зробити людину щасливою, коли стане реальністю. Ще звучало багато розповідей, що важко знайти особу, яка розділятиме твої цінності. Ну, звичайно важко. Але хлопцям, які мають такі ж цінності, також важко знайти дівчат, які відчувають так, як вони. На жаль, історія така. Але в Бога всі історії мають хепіенд – і думаю, ми з Юлею належимо до тих людей, які добре про це знають. До всього ми маємо Любов, яка завжди вірна і не минає. Куди до неї цим заморським холостякам.

PS. Поки писала, телефонувала з Вінниці моя мама і просила передати Юлі, що тепер про її чудове одруження моляться родини у нашому католицькому храмі. Тому без достойного холостяка тепер точно не залишиться. Ще просила обійняти. Обіймаю :)