Ми - за надійний транспорт!

"Роксолана" П. Загребельний

Минуле, навіть відступаючи в людині, не зникає безслідно, воно переплітається з сущим, іноді лиш маячить на обріях свідомості, зринає у болючому спогаді або ж приходить у снах.

Кожен чоловік прагне бути островом, і володарі, мабуть, виразно відчувають це і ні за яку ціну не хочуть дозволити людям такої неприступності і незалежності.

Яка то для нього несподіванка і радість водночас: зустріти серед цього "м'яса для задоволень", серед отупілих молодих самиць, заляканих знарядь утіхи й насолод, істоту мислячу, людину, яка дорівнює тобі впертістю розуму й жадобою знань, а волею і характером перевищує, бо за тобою, крім походження, немає нічого, а вона видобулася із небуття, з рабства, з безнадійного понищення на самий верх тільки завдяки власним силам, обдарованості душі, мужності й віри у своє призначення на землі.

Жінки не вмирають. Вони просто зникають, як птахи, квіти або хмаринки під сонцем. По собі залишають дітей, життя, цілий світ. Завжди носять той світ у собі, наповнені ним і переповнені, тому й всемогутні. Але відкривається це тільки небагатьом, і відкривається не само по собі, а в муках, обмеженнях і нелюдському напруженні. Хіба вона за свої муки не заслужила щастя?

Все-таки життя прекрасне і легке.

****

Не спрашивай, что надо этому миру. Спроси себя, что возрождает тебя к жизни, и занимайся этим, так как миру нужны люди, которые возродились к жизни.

Джил Бейли

Актуально

Мы ликуем даже, когда у нас горести, ибо знаем, что горести воспитывают долготерпение, долготерпение приносит благоволение, а в нем надежда. Надежда же не обманет нас, ибо Божья любовь излита в наши сердца через Святого Духа.
Рим. 5:3-5

Оксана Забужко “Notre dame d’Ukraine”. Хвороби сучасних українців за Лесею Українкою

Синдром стлумленої агресії – сирота говорить тихо, сирота має скромні потреби, претендує на дуже малу площу, мучиться відчуттям своєї зайвості та незахищеності у світі. (С. Андрусів)

Творчість і хвороба
Ні у творчому процесі, ні на терені самого твору жодним чином вони не перетинаються і не мають із собою нічого до діла.

Нав’язаний закутій у «Гіпсові кайдани» юній Лесі родиною й лікарями ізоляціоністський синдром «виключености з кола» не породив у неї ані почуття приниженої уломности, ані комплексу жертви.

Це свідомо прийняте якнайсерйозніше рішення – жити, ігноруючи хворобу. «Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, - і подужав».

Про кохання
Кохання можливе тільки в тому випадку, коли двоє спілкуються з собою на найбільш глибинному рівні існування, і кожен з двох проживає себе на цьому рівні. Кохання, що проживається в такий спосіб, складає перманентний виклик; це не прилисток для спочину, а рух, розвиток, спільний труд.

Про чоловічі сльози
Всі чоловічі персонажі давньої європейської літератури, до барокової включно, ледь крок заходяться риданнями, кричать страшним криком, рвуть на собі волосся і навіть непритомніють від надміру почуттів(!) Чоловіки до індустріальної доби(незалежно від соціального стану) просто не знали табу на чуттєву афектацію, сучасного «мужчини не плачуть», - отож, як можна припустити, були звільнені од значної порції наших сьогоднішніх неврозів.

Як дві жінки лестилися – в рамках дружнього спілкування – (і не більше)
«Як я тебе люблю… ти радість мого життя… моє серденько, як я тужу до тебе, як мрію про той час, коли ми знову побачимося» «Коли ми будемо видітися, Христечко, любенька моя? Коли поцілую Вас в Ваші губки, котрі так дуже люблю?»

____________________________________________________________________

Зараз - відбулася тоталітарна репресія приватної сфери. Ми навчаємо знань, але випускаємо найважливіший для людини різновид навчання – те навчання, що може здійснюватися через присутність зрілої, люблячої особистості. (чого варта сама тільки методична директива вихователям дитсадків звертатися до малят на прізвище!)

На цю «південну чутливість» заздрили нам класики російської літератури, чия мова завжди була більше «бітьківською», ніж «материнською». «Я дуже люблю вашу народну українську мову, звучну, цвітисту і таку м’яку. У вашій мові стільки ніжних, сердечних, поетичних слів: ясочко, зіронько, квітонько, серденько…»

Кохайтеся, братці
«Любовна містерія» - історія протистояння ідеальних коханців історичному світові і їхнього сходження по щаблях «посвяти» (самопосвяти – «відмови від себе», що водночас є і втаємниченням). Шкода, що «ідеальній любові» немає в цьому світі місця.

Про Долю
Доля – це свій ангел, которий над всяким чоловіком. Єсли чоловік прогнівляєть свого ангела, то тому чоловіку нема вже нікогда спокою: ангел від нього удаляється і плачеть. Єсть люди такі, що самі скверно роблять, а Долю лають: не Доля винна, а своя воля. П. В. Иванов

Про спадок
«Синові Тарасові з мого добра нічого не лишаю, з його буде або великий чоловік, або велике ледащо, для його моя спадщина або нічого не значитиме, або нічого не поможе». Григорій Шевченко.

«Якщо мої діти будуть чесні і відважні, цього з них буде доволі, якщо ж із них не вийде нічого путящого, то мій спадок буде для них нещастям». Герцог Бусіко(середньовіччя).

Про шалених діяльністю
В історичному часі духовне визволення для гностика неможливе, - лицар, покликаний воювати на стороні Святого Духа «без надії сподіваючись».

Вічно-жіноче
Жіноча психологія є з засади «універсальніша» від чоловічої – консервативніша(«ніжноуперта»). Я людина еластично-уперта (таких багато між жіноцтвом), тобто значно менше од чоловічої піддана на історичні зміни під впливом суспільної «погоди». Леся Українка

Мужчина за соєю біологічною роллю – пристосуванець, жінка стоїть на етичній позиції, тому що може собі це дозволити. Й. Бродський.

Дон Жуан – лох
Саме нерівність стартових умов, наявність у спокусника колосальної, соціальної й інтелектуальної, фори є обов’язковою передумовою всіх успіхів Дона Жуана у жінок. Дон Жуан найкращий у тому суспільстві, котре держить жінок за заґратованими вікнами.

Дон Жуан ніколи не мав рівноправної партнерки – на таку він був нездатним.

К. Чапек – «добив» Великого Спокусника до решти, виставивши його сексуальним імпотентом.

У кожному разі, його збуджує не любострастя, хоч би автоеротичного характеру, а наочна можливість здобувати владу над усіма зустрінутими жінками, збиваючи їх з їхнього власного шляху.

Але справжній жінці потрібна не сурогатна, а реальна вершина, де в підніжжі будуть не складені їй до ніг одним чоловіком трупи колишніх суперниць, а трупи багатьох чоловіків.

Виховання нормальних чоловіків
Якщо ти хочеш потім, коли будеш великий, бути чоловіком, якого інші шануватимуть, ти не мусиш робити того, що тобі підказує тій живіт, а те, що тобі підказує твій розум. П. Скоропадський.

Приємно!

Оксана Тупальська, яка ти гарнаааа!!!! ...ааааааааа!!!!!