Церква в умовах інформаційної війни

Cьогодні в "Обозреватєлі" були двоє православних мужів - глава Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП протоіерей Георгій (Коваленко), та глава Інформаційно-видавничого управління УПЦ КП Євстратій(Зоря). 

Повний більш ніж годиною тривалості запис дивіться тут: 

http://conf.obozrevatel.com/conference/38957-georgij-kovalenko-evstratij-zorya.htm

А я просто зацитую кілька цікавих і корисних не лише журналістам думок, з якими предстоятелі прийшли на зустріч із пресою.  

Георгій Коваленко:

«Мені здається, що подолати інформаційну війну неможливо. Можливо жити в умовах і інформаційної війни і інформаційного суспільства.

Тобто ми маємо навчитися жити в новому світі. Тобто де інформацією чи подією може бути те, що не відбувається, і навпаки, те що відбувається може бути непоміченим засобами масової інформації. Таким чином, не сприйматися суспільством чи взагалі вважатися неіснуючим. Тому я думаю, що всі ми люди розумні і тому маємо навчитися жити в нових умовах.

Ми маємо жити в реальному світі, а не в віртуальному.

А для того, щоб це відбулося, треба все ж таки навчитися розрізняти інформаційні вкидання від реальної інформації.  І навчитися користуватися інформацією з різних джерел. І було б добре, щоб ці джерела були власними. От наприклад, коли щось відбувається чи то в Донецьку, чи то в Криму, чи то в Луганську, я перш за все телефоную своїм колегам, керівникам єпархіальних інформаційних відділів і питаю. Більш того, коли треба прокоментувати щось, що відбувається в тому чи іншому регіоні України, я надаю слово людям з регіонів так само сподіваючись, що вони будуть мене питати, що відбувається в Києві. А не намагатися зробити картинку, зробити уяву іноді користуючись дуже неперевіреними джерелами інформації. Тому я думаю, що все всі зрозуміли, що є інформаційна війна. Думаю, що вже всі зрозуміли, що є певні виклики інформаційного суспільства. І я думаю, що тепер все ж таки більшість людей має не просто дивитися той чи інший канал, обираючи те, що йому ближче, а все ж таки навчитися жити в реальному, а не віртуальному світі».

Евстратій (Зоря)

«Згідно Біблійних принципів є об’єктивна правда і є об’єктивна неправда. Сам Бог говорить, що Він є істина. У цьому постмодерністському світі дуже модно вважати, що істини нема, або істин багато. Але насправді істина є і тому треба вміти відрізняти правду від неправди.

Неправда потребує постійного підживлення, постійного підпирання. Вони постійно повторюється через різні джерела для того, щоби триматися цілісності і щоби картинка виглядала вірною. Але коли ми говоримо про правду, то правду достатньо свідчити. І її не треба підпирати, її не треба постійно повторювати, бо вона сама впливає на людину і людина усвідомлює, що це правда.

Очевидно, що треба дуже критично ставитися до того потоку інформації, який іде.

А взагалі-то особливо в цей час, треба вміти виключатися з цього потоку, відсторонюватися від цієї маси інформації, яка з одного боку так, вона є важливою, вона турбує, вона хвилює, але з іншого боку, окрім цього віртуального є ще світ реальний – є рідні, близькі, є родичі, знайомі, є ті, з ким живеш поруч, з ким працюєш, з ким маєш безпосередні життєві відносини і це потрібно більше підтримувати.

Потрібно більше спілкуватися і менше набиратися оцієї негативної інформації. І дуже допомагає у боротьбі по суті із тими депресивними станами, із станом зневіри, який може виникати від цього всього потоку негативної інформації – це спілкування з Богом, це молитва.

Ми, як християни маємо пам’ятати, щоб і в радості і горі звертатися до Бога і користі від цього значно більше і нам, і тим, за кого ми молимося, ніж просто від того, що ми будемо споглядати чи переживати щодо тієї інформації, яка надходить.

А тим, хто продукує інформацію треба нагадати, що як Біблія каже: за всяке пусте слово будете нести покарання. «Від слів своїх виправдаєтесь і від слів своїх осудитеся». І тому нехай ніхто не думає, що можна безборонно говорити неправду, брехати, залякувати людей, намагатися ними маніпулювати, на них впливати. І що все це залишиться без наслідків.

Так, можливо, людський закон за це і не покарає, але те, що є Бог і те, що він все бачить, і знає. І знає, що є правда, а що є неправда, і що за неправду кожен дасть відповідь перед Богом. Якщо не розкається і не припинить цього зла – бо це є очевидне зло, бо диявол є неправдою і отець неправди. І очевидно, що той, хто розповсюджує неправду і при чому свідомо це робить – він є слуга диявола. Насправді розповсюдження брехні і отруєння цією брехнею людей – це теж є служіння сатані і такі люди – це насправді на моє глибоке переконання, це теж є сатаністи».

Как побеждать врага. Печерский патерик. Феодосий

Вот что рассказал блаженному Нестору один из братии, упомянутый выше Иларион: "Великое досаждение причиняли мне в келии злые бесы. Когда ложился я ночью на ложе мое, являлось множество бесов и, взявши меня за волосы, топтали и волочили меня. Я, не могши более терпеть, рассказал об этой пакости преподобному Феодосию, и хотел с того места перейти в другую келию. 

Преподобный же умолял меня, говоря:"Нет, брат, не уходи, чтоб не похвалились над тобой злые бесы, что победили тебя и обратили в бегство, и тогда начнут делать тебе еще большее зло, как получившие власть над тобой. Но молись прилежно Богу в келии своей, и Бог, видя терпение твое подаст тебе победу, так что они не посмеют и приблизиться к тебе".

Я же снова сказал ему: ""Прошу тебя о том, отче, потому что с этих пор не могу оставаться в этой келии из-за множества живущих в ней бесов".

Тогда преподобный перекрестил меня и сказал: "Иди, брат, в келию свою, и с этих пор лукавые бесы не будут более издеваться над тобой, и не будешь ты более видеть их". 

Я же с верой поклонился преподобному и ушел, и с тех пор пронырливые бесы не смели приблизиться к моей келии - были изгнаны молитвами преподобного Феодосия". 

10 мужских правил путешествия на велосипеде

Вже кілька тижнів працюю в чудовій інформаційній агенції "Обозреватель" редактором економічних новин. До нас щодня приходять люди з теліків, різні прикольні експерти, а в офісі панує атмосфера щасливого життя. Це мене дуже тішить. Але ще більше - додаткове "навантаження" - хоббі у вигляді стрічки про туризм і нерухомість. Навіть не знаю, про що писати цікавіше - паркани-дзеркала, які жінки будують прямо у себе у подвір'ях, напевно, щоб не ходити далеко до хати, щоб на себе подивитись чи про сімейні і не тільки подорожі у різні куточки світу. Вирішила зафіксувати одну з історій-порад одесита Макса Ліпатова про правила подорожі на велосипеді.

Макс - юний орел. Тому правила його чоловічі - кинути всіх, вимкнути телефон, залишити дома прекрасну баришню  :(  - щоб сиділа і чекала щасливого і загорілого. Але ми йому це пробачимо, бо поради досить прикольні і корисні для здоров'я.

Словом, поїхали:  

10 мужских правил путешествия на велосипеде от www.travel.obozrevatel.com:

Одессит Макс Липатов, который в 2013 году совершил путешествие  вокруг Крыма, составил 10 правил путешествия на велосипеде по-мужски.

Макс за 17 дней проехал в одиночку 800 километров, - сообщает Вit.ua

1.Главное – выйти за порог

Как и в любом путешествии, главное – выйти за порог. Город будет всячески мешать вам это сделать: он придумает какую-то болезнь прямо перед выездом. Он найдет вам девушку (парня) за неделю до отъезда, чтобы вы влюбились и отказались от путешествия.

Вавилон предложит вам новую работу, о которой вы давно мечтали.

Когда все это случится, помните: это все происходит потому, что вы наконец-то на что-то решились и теперь вас прет во всём. Вырывайтесь из сетей города, а девушка и работа дождутся вас загорелым и внутренне-наполненым.

2.Взять плейер с непривычной музыкой

Возьмите с собой плеер на батарейках. Залейте в него абсолютно разную музыку, так как в путешествии вам будет хотеться совсем не той музыки, которую вы слушаете дома. Меня, например, в горах тянет слушать оперу, под неё я даже педали начинаю крутить изящнее.

3.Слушайтесь своих предчувствий

При выборе места стоянки на ночлег, прислушивайтесь к своим ощущениям: если плохое предчувствие, лучше проехать дальше. Однажды я так ехал до двух часов ночи в погоне за хорошим предчувствием. Да и вообще: меньше думайте, больше ощущайте.

4.Страх — это иллюзия

Если вы поедете в одиночку, то в первые ночи будет очень страшно. Будет ощущение, что все гопники и маньяки мира точат свои ножи, чтобы ночью вас ограбить. Лучший способ бороться с таким страхом — лечь под звездами и ждать всех этих придуманных гопников и маньяков. При этом пообещать себе, что если они не придут через три часа, то вы осознаете, что страх — это всего лишь иллюзия и не будете больше бояться.

Лучше заблудиться по бумажной карте и попасть в какое-то приключение, чем ехать на велике и слышать: "через 2 км. поверните направо"

5.Не заморачивайтесь с маршрутом

Наметьте основные места, куда хотели бы заехать, но всегда оставляйте место для импровизации и спонтанности. Тем и ценно путешествие, что даёт вам выбор: поехать пять километров по песку или пятнадцать  по дороге вдоль виноградников, пять километров по унылой дороге или тридцать с вон теми веселыми ребятами, на ужин сварить гречку или макароны. И никто не осудит ваш выбор.

6.Отключите все средства связи с внешним миром

Не будет никакого погружения в себя, если вы каждый день будете разговаривать по телефону со своей бабушкой.

А что касается GPSа, то я считаю, что лучше заблудиться по бумажной карте и попасть в какое-то приключение, чем ехать на велике и слышать: "через 2 км. поверните направо".

7.Веселитесь и знакомьтесь

Настоящий путешественник всегда привлекает внимание в городах, пользуйтесь этим – веселитесь. Можно войти в магазин с суровым лицом и сказать продавщице голосом Крестного отца: "Ты спрашиваешь, есть ли у меня мелочь, но ты делаешь это без уважения... и т.п.". Люди не знают, какой вы на самом деле, поэтому будут верить абсолютно всем вашим действиям.

8.Фото-самострел почти всегда лучше, чем фото-пейзаж

Фотографии и видео. Никому не интересно смотреть фотографии того, что вас окружает. Любое доступное место на земле уже снято тысячи раз и выложено в сеть. Людям интересно смотреть на вашу трансформацию в этой среде, ощущать атмосферу путешествия через вашу довольную физиономию. Поэтому, я считаю, что фото-самострел почти всегда лучше, чем фото-пейзаж.

9.Билет в одну сторону

По возможности не берите билет обратно. Что может быть круче билета в одну сторону?

Катайтесь до тех пор, пока Вселенная начнет вам сигнализировать, мол "все уже, хватит, тебе этого будет достаточно". Вы обязательно почувствуете эти сигналы.

10.Особый кайф — кататься по незнакомой местности

Велосипед даст вам свободу перемещения между городами без всех этих автобусов и поездов. И особый кайф —  кататься на велике по незнакомым городам, их набережным и паркам.