Моє я: лінійка порядку

Впродовж років через виховання, особистісний розвиток, суспільні потреби, якісні служіння, у мене, як і в кожної дорослої людини, сформувалися певні ціннісні правила і орієнтири, які допомагають любити людей, приносити користь світові, просто бути щасливою. Це дрібні речі, з яких складається ціле життя і які є ниточкою від людини до людини. У кризові моменти ті чи інші ціннісні правила можуть піддаватися внутрішній критиці або деяким змінам, може трапитись, що люди, які оточують, можуть своїм прикладом переконати, що в деяких справах варто поводитися інакше. Але є певна лінійка порядку, яка працює в моєму житті багато років і приносить користь. Тому варто помічати те, що є джерелом продуктивності.

Отже лінійка порядку. Неписані правила, які допомагають мені і іншим.

1. Я поважаю людей, з якими маю справу, тому виражаю своє ставлення своєю поведінкою
2. Я ціную людей, які є зі мною, тому намагаюсь відповідати на всі телефонні дзвінки – беру трубку і відзвонююсь чи пишу СМC, коли можу відповісти
3. Я не лишаю співрозмовника на обірваній розмові – кажу: "Па-па", "До зустрічі", повідомляю про намір продовжити спільні справи
4. Я свідома своєї слабкості запізнюватись на зустрічі, тому працюю над собою, а тим часом, якщо запізнююсь, повідомляю про запізнення у вигляді СМС чи телефонного дзвінка
5. Я не люблю борги, але якщо стався матеріальний борг чи затримана справа, намагаюсь якнайшвидше виконати обіцяне
6. Я не псую чуже майно, не кидаю сміття посеред вулиці, прибираю за собою, а в кафе, де за прибирання відповідає офіціант, складаю посуд так, щоб людині було зручно його забрати
7. Я ціную роботу і час  продавців-консультантів, тому не ходжу в магазини, якщо не маю грошей чи наміру щось купувати, а вибираючи покупку намагаюсь зафіксувати ті торгівельні точки, куди при потребі зможу прийти і швидко придбати гарну річ без тривалого і пустопорожнього вештання
8. Я поважаю людей, які чекають в чергах на покупки чи квитки на проїзд, тому не лізу без черги, так само не йду без черги до причастя під час літургії – бо в церкві теж люди, яких треба шанувати
9. Я не влаштовую скандали, коли мені не додають кілька копійок решти, неправильно переді мною підходять у чергу тощо – задля психічної гігієни решти людей в черзі чи магазині
10. Я гостинно приймаю інших людей і намагаюся попрощатися, залишивши в людину якнайкращому настрої – бо якщо життя привело її до мене, значить її комфорт – це моя співвідповідальність
11. Я піклуюся про своє фізичне і психічне здоров’я
12. Я часто перебуваю у місцях, де розділяю нічліг з іншими людьми, тому на щодень маю звичку провести в тиші останні як мінімум пів години до сну  – це допомагає не будити інших, розмовляючи крізь сон чи хропінням
13. Я люблю людей, тому після важливої для мене дружньої зустрічі виходжу на контакт з іншою особою, щоб запитати про враження, підтримати позитивний заряд спілкування, подякувати за спільний час
14. Я пробачаю помилки і слабкості свої і інших людей, а в разі непорозуміння не ховаюсь, а виходжу на контакт, щоб порозмовляти про це
15. Я поважаю партнерів, тому, перш ніж робити спільні справи, які мають важливе значення для мене та іншої особи,      я думаю, молюсь і маю приготування
16. Я не маю упереджень до людей і професій, тому коли до мене звертаються на вулиці із запитанням про допомогу, як проїхати чи пройти – відповідаю, якщо роздають рекламні флаєри, які мені практично не потрібні – не псую людям настрій – чемно відмовляюсь, або беру флаєр, не читаючи
17. Я поважаю людей, які мене оточують, тому ходжу час від часу в театр, дивлюся розумне кіно, переглядаю стрічки новин – щоб під час спільної зустрічі спілкуватись не лише про мою роботу, здоров’я та особисте життя, а й ділитися з людьми добрим та світлим
18. Я дівчина, тому слідкую за своїм зовнішнім виглядом, а також намагаюсь гарно одягатись, не розрізняючи до якої категорії людей іду – бо кожен заслуговує на повагу
19. Я чесна з собою та іншими людьми
20. Я не боюсь помилятись, помічаю свої сильні сторони та сильні сторони інших людей, люблю життя. 

Життя без демонів. Уривок інтерв'ю з о. Габріелем Амортом, одним з найвідоміших екзорцистів світу

Чи можна вважати спокуси переслідуванням з боку сатани?

Потрібно навчитися відрізняти звичайне і надзвичайне діяння сатани. Спрокуси належать до звичайних, і відійдуть вони лише тоді, коли ми помремо. Це настільки повсякденно, що сам Ісус був спокушуваний сатаною, і то не лише в пустелі (пор. Мт 4,1-11). Спокуса – частина людського існування. Як сказав святий Отець Піо, сатана спокушає людину до зла через ненависть для Бога.
Надзвичайне ж діяння зустрічається рідко. В цьому разі діяння можуть перейти в одержимість.

Від чого залежить звільнення душі від влади сатани?
Кожне вигнання сатани є надприродним втручанням, тобто справжнім чудом. Складно передбачити, скільки часу займе вигнання. Набагато легше вигнати сатану з дитини, ніж із дорослого. Так само в разі особи, яка звертається до екзорциста, поки лукавий ще не встиг глибоко закорінитися в душі. І навпаки, важко в тих випадках, коли, наприклад, людина була атакована сатаною ще в материнському лоні. Або якщо хтось уклав з дияволом угоду крові – це добровільне посвячення себе сатані. У такому разі звільнення відбувається набагато важче, ніж, скажімо, невинної людини, яка стала жертвою прокляття.

А що можна зробити, щоби бодай якось зарадити біді?
Одержима людина може бути звільнена як у Церкві через екзорцизм, так у деяких випадках і в інший спосіб. Найефективнішими є молитви прославлення і подяки Богові. Всі екзорцисти під час вигнання моляться: Вірую, Слава Отцю, Богородице Діво, Магніфікат, читають уривки з Біблії, словами яких Ісус виганяє злих духів. Ці молитви мають велику силу.
Крім одержимості, внаслідок переслідування сатани я зустрічав також „одержимість за відшкодування” – коли певні особи віддавали себе за навернення грішників. Справді, Бог може таке допускати для духовного добра душі. Саме тому св. Йоан Златоуст казав, що сатана, всупереч самому собі, є великим лікарем душ.

Прийнято нарікати на телебачення – небезпідставно, зрештою, але... чи таке вже воно страшне?
Коли було винайдено телебачення, Отець Піо був цим не дуже задоволений. Тим, хто намагався його переконати, що це чудовий винахід, він відповідав: „Лише спостерігай, і побачиш, як це буде використане”. Телебачення псує і молодь і дорослих. Смію сказати, що також і священників, ченців та черниць, через показ сцен розпусти та насильства. З цього погляду інтернет ще набагато гірший!
Одного разу, проводячи екзорцизм, я розмовляв з демоном. Той сказав: „Я той, хто винайшов телебачення!” А я відповів: „Ти брешеш. Телебачення – великий винахід людини. А ти винайшов погане його використання, щоби псувати людей”.
Коли по телевізору показують паради гомосексуалістів, цю маніфістацію гріха, то, безсумнівно, в цьому є діяння сатани. Причому не лише звичайне, як спокушення людей до гріха, а й надзвичайне. Сатана використовує ці нагоди, щоб обплутувати людей.

Чим є марксистське вчення та його застосування з погляду екзорциста?
Ми повинні памятати, що диявол може обплутати одну людину, а може й групу людей, чи навіть уряд певної держави. Я особисто переконаний, що Гітлер і Сталін були одержимі.
Феномен комунізму та його поширення був передбачений у Фатімських обїявленнях Марії, 13 липня 1917 року. Вона сказала: „Якщо мої прохання не буде виконано, Росія поширить свої помилки по всьому світу”. Справді, ніколи раніше не траплялося такого, щоб усіх людей навчали атеїзму. А в Москві існував університет атеїзму, який формував членів партії і вчив їх, як потрібно знищувати релігію. Ніколи раніше атеїзм не був офіційним вченням.

ХХ століття закінчилося. Чим же пояснюється зростання сатаністських культів у наші часи?
Ослабленням віри. Це, сказати б, просто, як математичне рішення. Якщо поглянути на історію Ізраіля в Старому Завіті, то побачимо: щойно люди залишають Бога – відразу віддаються в ідолопоклонництво. Бачимо це в сьогоднішній Італії, Франції, Іспанії, Австрії, Ірландії. У колись католицьуій Італії сьогодні 12-14 осіб звертаються до ворожок, існує близько 65 тис. ворожок і магів, майже 700 сатанинських сект, 37% італійської молоді беруть участь у спіритичних сеансах, вважаючи, що це лише забава... Існує навіть рух, очолюваний священником, де батьків навчають, як спілкуватися з померлими дітьми. Це чистий спіритизм!

У газетах найпопулярніші сторінки з гороскопами. Бізнесмени й політики, перш ніж ухвалити рішення, радяться з ворожками...

Ба навіть у Церкві не всі серйозно сприймають екзорцизми. На одному з конгресів виступали екзегети, які відкидають екзорцизми, встановлені Христом. Вони твердять, буцімто Христос ті слова вимовляв лише в певному культурному сенсі, а ті, кого Він екзорцизмував, насправді були психічно хворі, а не одержимі. Оце є велика проблема, бо такі екзегети мають неабиякий вплив на священників та єпископів.

Що схиляє католицьких єпископів ігнорувати тему сатани,тим самим наражаючи вірних на небезпеку?
В Євангелії Ісус застерігає, що диявол дуже впливовий. Він приводить до переконання, що його не існує, і задоволений з того, що впровдовж останніх трьох століть(!) у Церкві бракує екзорцистів. Їх взагалі немає в Німеччині, Австрії, Швейцарії, Іспанії, Португалії. Я переконаний, що 90% священників і єпископів не вірять у надзвичайне діяння диявола. Вже на ІІ Ватиканському Соборі деякі єпископи це заперечували.

Яку пораду Ви б дали людям, щоб захищалися від зла?
Насамперед потрібно зберігати віру. Далі – жити в стані освячуючої благодаті, тоді ми будемо під охороною, прокляттю або чарам важко буде на нас вплинути. Однак якщо хтось підпав під дію прокляття аба чарів, потрібно проводити екзорцизм (найпростіший екзорцизм – молитва до Архангела Михаїла, яку в наших храмах часто читають по Службах – ред.) Належить багато молитися і приступати до Таїнств.

*************************************

З’являється чимраз більше „цінителів” та „світських екзорцистів”, які позбавляють людей страждань, але чинять це з допомогою злих сил. Вони вважають, що причиною страждань є душі, померлих, які блукають нашим світом, і пропонують їх вигнати – за відповідні гроші. Ціна залежить від „кількості” душ, які треба „вигнати”. Полегшення справді може настати, але воно завжди короткотривале, адже потім проблема повертається з подвоєною силою. Екзорцисти-самозванці лише відвертають увагу людей від істинної причини одержимості – сатани. Єдину справжню владу над духами має Христос Господь. Церква з апостольских часів має отриману від Нього владу вигнання демонів. Канон 1172 Кодексу канонічного права дозволяє здійснення екзорцизму над одержимим лише священникові, який має спеціальний дозвіл від єпископа-ординарія. За ці послуги священники не беруть грошей, бо виконують їх в ім’я Христа, силою Святого Духа. Я практикував екзорцизми кілка років, був свідком багатьох звільнень від міці сатани і чув багато скарг від людей ошуканих ворожками.

Екзорцист Ян Білецький МІС, Хмельницький.
За матеріалами „Парафіяльної газети”