Навагодній прєвєт насєлєнію от царя всія України

Ciao Karol

Генри Клауд, Джон Таунсенд, Барьеры

Деньги
У людей возникают тяжелейшие проблемы в различных областях, имеющих отношение к деньгам. Например:
- растрата денег под влиянием импульсов
- беспечность в составлении бюджета
- роскошество не по средствам
- проблемы с кредитами
- привычка занимать деньги у друзей
- неумение откладывать деньги
- сверхурочная работа, вызванная необходимостью оплачивать счета
- стремление помогать другим

Можно легко впасть в заблуждение, думая, что для разрешения проблем с деньгами надо просто повысить доход; однако на самом деле проблема коренится не в непомерно высоких ценах; финансовые проблемы – это цена, которую мы плати за слишком свободный образ жизни. Когда расходы превышают доходы, это служит показателем недостаточно сформированных внутренних барьеров. Не умея говорить «нет» своему желанию потратить больше, чем следует, мы рискуем стать рабом кого-то другого.

Львівські гостини

Вчора у Львові побувала на чудовому різдвяному концерті у Домініканському соборі. Послухала ансамбль "Чарівні струни" Львівської залізниці та Софію Федину із гуртом Кармиш. Шкода, що не мала при собі ні фотоапарату ні мобілки, щоб зробити знімок. Але насолоду отримала величезну.
У цьому ролику - Софія Федина поруч із Домініканським собором, у якому я слухала спів

Софія Федина. Спи, Ісусе...

Feygele in Fishele ( A Bird & a Fish ) Режисер - моя подружка Таїса Олійник

З нагоди Різдва за юліанським календарем та Богоявлення - за григоріанським зібралися з представниками гурту КАНА на святкові варенички

2011

Уже традиційно у перші дні нового року хочеться написати про рубежеві почуття. Щоб можна було за рік повернутися, переглянути і порівняти, що змінилось за ці останні 365.

То як воно – у перші дні січня – 2011-го. Вірніше stycznia. Бо у навушниках Пьотр Рубік. Співає про перемогу, справжність і високі почуття любові та пошани до людини. Хочеться саме у такому настрої прожити цей рік.

Коли сьогодні своєму колезі розповіла, як зустріла новий рік – подивився протяжливо в вічі і сказав: «А не боїшся правила, що як зустрінеш, так і проведеш?»… -«Хм. Не боюся»

За 3 години до нового року спожила з родиною, які стали для мене в цьому році ще більш близькими друзями, святкову вечерю, відвідала нічне богослужіння, і через 2 години після настання нового року пішла спати. Бо 2 з половиною дні вихідних – надто мало, щоб доробити диплом. І вже зранку першого січня читала Августина, біблійні життєствердні роздуми Сверстюка та папи Бенедикта. І захотілось багато чого змінити. Для початку позбутися непотрібних справ, взаємин, засобів та прив’язань. Щоб увійти з серцем чистим. А ще – піти до сповіді. І вже в неділю зустрілася зі священиком, який 11 років тому провадив мене до свідомого рішення стати на дорогу християнства. Згодом виїхав з України навчатися до Ватикану. А тепер спеціально для мене і ще інших таких як я знову в Україні. Хіба не подарунок?..

Чомусь люди придумали, що у новий рік конче необхідно сходити з глузду, багато їсти, мало спати, користатися найдорожчими в цьому році послугами барів, ресторанів, кінотеатрів та інших розважальних установ, влаштовувати шалено дорогі подорожі та прогулянки. І тоді – це – справжнє свято.

Але чи саме це є джерелом людського щастя. Чи, точніше – чи тільки це?
Ні-ні. Я в жодному разі не кажу, що якщо хтось зустрів рік саме так – то він, як кажуть на Львівщині, ніц не торопає в цьому житті. Можливо, у наступному році, якщо мене запросить якийсь молодий і закоханий до кіно чи в якусь шалену кав’ярню – і я піддамся цій необережній спокусі.

Але цьогоріч у мене під ялинкою дещо інші запитання – наприклад, як прожити ці 365 помножити на 24 помножити на 60 хвилин свого життя, щоб не проґавити жодної важливої миті? Як залишатися завжди у мирі із собою, іншими і, що найважливіше, з Богом? А якщо помру – не потрапити до пекла. І такі, страшні, на перший погляд, думки… Але тільки на перший. Бо для всіх нас є місце у тріумфі ангелів у вічності...

Дякую Богові за те що у минулому році вдалося провести двотижневу Школу Християнського життя у Білорусі та познайомитись із чудовими білоруськими людьми. А ще – у листопаді у кримському Сімферополі стати свідком народження нашого нового, хоч і поки маленького, філіалу. Вдалося змінити на кращу роботу, покращити свої матеріальні статки та можливості до реалізації творчих потреб. Стала хресною мамою маленького Сергійка, який народився в мого двоюрідного брата. Також вперше у житті усвідомила себе досконало гарною і унікальною. І це вже благодать з неба. Вона не всім дається. Як і благодать, коли у важливих хвилинах – ти маєш поруч хороших людей. Не багато, але таких, на яких не всім щастить. Хіба не мило?

І от якось не вкладається у розумі такі чудові благодаті шумно святкувати. Бо щастя – воно ж тихе. І сховане в серці. І якось навіть не хочеться його налякати. Бо воно миле і має у гарних умовах зберігатись…

І про любов. Бо як без неї. Я запрошую в цьому році любов. Але красиву і романтичну. Без шуму і непотрібного хаосу...

Насамкінець - про СМСи. В цьому році - відіслала тільки 2. Хто отримав, той знає. Хто ні - не тому, що вас забула. Просто буває така тепла і щаслива самотність. А ви ж бажаєте мені щастя - правда?.. :)

Обіймаю усіх та бажаю затишного 2011-го року.

Piotr Rubik - Most Dwojga Serc