Фітнес-яєшня весняна

Краду ідею в колеги Діми Глєбова. Пропоную поради про фітнес-харчі. Тільки мої фітнес-харчі смажені.:)

Фітнес-яєшня весняня - корисний продукт для сніданку або навіть обіду, якщо його треба приготувати швиденько.

Беремо яйця - 3-4 штуки. Додаємо в них чверть склянки молока, або дві ложки сухого молока. В мене було сухе - досить добра заміна. Збиваємо. Сухе молоко має бути без грудочок. додаємо приправи. Я брала сушений кріп. змішуємо.

Особливість весняного омлету - що овочі в ньому не сильно подрібнені. Це для того, щоб не було відчуття, що ми тушимо консервовані. Тому нарізала крупними кубиками по півтора сантиметри помідор. Вилила яйця в сковорідку з невеликою кількістю олії на дні. зверху посипала кубиками помідорів.

 Накрила кришкою. Смажиться.  Через кілька хвилин омлет слід перевернути. Точніше перемішати. Бо коли в сковорідці під кришкою верхній шар яєць рідкий, перемішана форма цілком буде мати після смаження рівномірну форму.

Тому не варто боятися, що яйця будуть виглядати як калапуця. Сміливо відділяємо лопаткою або виделкою від дна, як виходить перевертаємо, можемо трохи змішати. Знову накриваємо кришкою на кілька хвилин. Потім вимикаємо газ. беремо тарілку. Прикладаємо зверху. Перевертаємо сковорідку і маємо наш симпатичний весняний омлет. Зверху викладаємо свіжі огірки.

Я не люблю надто солене. Тому омлет не солила - підсолила свіжі огірочки. Вони тоді гарно пахнуть.

І ще одне щастя до нашої фітнес-яєшні - зелений лаваш. Він зі шпинатом. Прекрасний винахід у наших продавців хлібних виробів.

Отак!

Ну і хто ще не знає - я встановила свій рекорд на стадіончику НСК "Олімпіського" в Києві - зробила забіг на 12 тисяч метрів.

Вийти з реанімації після важкої операції на серці чоловіку допомогла прив’язаність до дочки

Вперше в житті брала інтерв’ю в людини, яка перебувала у реанімації. 

Пацієнту більше за 60. зробили операцію з заміни клапана серця. Втручання полягало у пластиці клапану, який хірурги склали з живих тканин. До Києва В’ячеслав приїхав оперуватися з Дніпропетровська. Розмовляв зі мною з трубками в носі, під крапельницями та підключений до реанімаційного апарату.

Питаю: «Як себе почуваєте?». Каже: «Нормально. Вірю, що одужаю».

І одужання цієї людини відбувається швидко. Після важкої операції день перебуває в реанімації. На наступний день кардіохірург планує переведення в звичайну палату. Каже, що до кінця тижня можна буде виписувати додому.

«Цей хворий після операції в досить доброму стані. Прийшов до нас з проблемами, які не дозволяли нормально жити – задихався, почував себе виснаженим. За тиждень повернеться додому. Якість його життя буде кращим, ніж до операції», - каже кардіохірург, який проводив втручання, Олександр Бабляк.

На кардіооперації після 60-ти люди не надто поспішають. Бояться, що не витримають наркоз, не зможуть відновитися. В’ячеслав – розповідає про дочку. Каже, на відважний крок пішов завдяки думкам про неї. І тому легко одужує.

«Я постійно думаю про дочку. Вона зараз трохи старша за Вас (показує на мене). Але коли була малою, ми з нею мали досвід операції на серці. Дитину ще страшніше було віддавати хірургам. Але вона пережила операцію, одужала. Виросла гарною дівчинкою. Якщо у неї малої це вийшло, я також не міг не справитись. Оперував цей же хірург. Тепер чекаю поки заберуть від апаратів, щоб повернутися до рідних».

Лікарі просять довго не бути в реанімації – бо пацієнту треба відновлюватись, поруч лежать інші хворі. А В’ячеслав продовжує розповідати про дочку:

«Дуже її люблю. Вона у мене прекрасна. Я нею пишаюся».

Я виходжу з реанімації, чоловік усміхається та махає мені пальцями. Каже: «Я молодець. І про дочку, думаю, розповів Вам найважливіше».

Ось така прекрасна історія. J

Хвороба не завада. Після того, як видалили пів кишечника та на все життя посадили на ліки жінка народила здорове дитя

Світлана (ім’я замінено) народилася у селі. В 16 років у неї почалися проблеми з кишечником. Дівчина страждала від проблем з випорожненням та болів в животі. А після 20-ти їй видалили більшу частину кишечника, а випорожнення стало можливим тільки через спеціальний отвір, який зробили лікарі, та з застосуванням відсмоктувача калу.

Таке непросте захворювання у молодої людини сталося через те, що лікарі не могли вчасно встановити діагноз – не вистачало освіти та досвіду. Спочатку Світлані поставили діагноз, пов'язаний з інфекційним захворюванням, поклали в лікарню, де промивали шлунок водою. Та тільки погіршили стан cправ.

«З 16-ти років моїми проблемами з кишечником була діарея та труднощі з випорожненням, болі. Я жила в селі, тому процес був довгим. З районної направляли в обласну лікарню, обстежували. І це продовжувалось роками. Коли мені було 20 – поклали в інфекційну лікарню і стали промивати шлунок. Після цього у мене почалися випорожнення кров’ю. Я сильно страждала. А коли мій стан геть погіршився – я сама поїхала до Києва. І там медики сказали, що треба негайно оперувати. Вирізали кишку, анус. На операційному столі виявили, що мій діагноз – хвороби Крона», - розповідає жінка.

Хвороба Крона є рідкісною. Але якщо її правильно лікувати, пацієнти не потребують хірургічних втручань. Мусять дотримуватися дієти, пити все життя ліки. Але тіло функціонує. У випадку Світлани вже запізно. Жінка до кінця життя мусить жити без можливості здійснювати природнім чином необхідний фізіологічний процес.

«Мені робили операцію, бо ситуація була критичною – просто рятували життя. Лікарі не мали необхідних навчань, техніки для діагностики. Тільки тепер я розумію, що по всім симптомам у той час, як мені було 16 років можна було встановити діагноз хвороби крона, коли відбувається запалення шлунково-кишкового тракту – біль у животі, діарея, втрата ваги, лихоманка, ломота в кістках», - каже жінка.

Хвороба Світлани принесла біди в її особисте життя. В 16 років вона народила дитину від свого першого чоловіка. Проте після того, як їй у 20 зробили операцію, чоловік її покинув.

«Перший чоловік не міг мене прийняти такою, як я була після операції. І пішов. Згодом я вийшла заміж за іншого. Він лікар. Знав моє непросте становище. І прийняв мене з моїми проблемами. Ми побралися. Наполягав, щоб ми випробували можливості народити дитину», - розповідає жінка.

Після консультацій з медиками і численних обстежень Світлана вдруге стала матір’ю.

«Ми з чоловіком робили генетичні обстеження. Щоб перевірити, що немає в дитини схильності до хвороби Крона. Виявилось, що ні. Зараз наше дитя росте здоровим. Ми щаслива родина».

Світлана вродлива білявка середньої статури. Зі спокійним розміреним голосом та позитивним налаштуванням до людей. Її життя продовжується. І для неї це найважливіше.   

Чому цілування ікон не допомогло вигнати злого духа. Отець Петро Куркевич

Про застосування церковних заходів за призначенням.

Отець Петро Куркевич – жінка в ефірі «Радіо Марія» (27.04.2017) запитала, що робити. Має проблеми зі злим духом. Ходить багато на відпусти, жертвує за цю проблему, цілує святі ікони. І не допомагає. 

 «Відпусти та ікони є не безпосередньо для екзорцизмування. Наприклад, щоб рубати дрова, потрібна сокира, а не ручка. Ручка є для того, щоб писати листи. А щоб рубати дрова, є сокира. Так що ручкою не будемо рубати дров, а сокирою не будемо писати листів. Як в матеріальному світі кожне знаряддя має свою мету, так само в духовному світі є якась чіткість, якась адекватність.

Відпусти є для дарування кар чистилища або якихось катаклізмів на землі. Кар тимчасових, кар земних. Чистилище – це також пролонгата кари земної. Відпуст є для дарування чистилища. Тобто кари земної. Кари тимчасової за гріх. Гріхи вже відпущені в сповіді. Гріхи розкаяні. Але залишається ще кара педагогічна. Кара за досить вчинення. Кара, яка вирівнює справедливість Божу. Бо справедливість мусить бути. Не мусить бути тільки саме милосердя. Чесноти ідуть під руку.

Ікони є для того, щоб Духа Святого виливати на нас, щоб благодать виливати на нас, коли цілуємо, до них приживаємося, приставимося, притулимося до них. Молимося, дивимося на них, любимо їх, цілуємо, вклоняємося. То Дух Святий виливається через очі Марії, через інші постаті. Анголи до нас з цих ікон, з цієї матерії виходять. І приходять до нас. І лучі сонячні, золоті, наднебесні линуть до нас.

Роль ікон так само як відпустів, індульгенцій не є виганяти бісів. Може індульгенція, відпуст вигнати біса, і може ікона виганяти біса.

Біса виганяє екзорцист. Біса виганяє екзорцизм. Біса виганяє екзорцизмована сіль, вода, олія або або екзорцизмовані предмети – хрест чи інші предмети. Може бути екзорцизмована ікона. Також вичитка, також молитви про звільнення. Кипріанова, інші вичитки. Але передусім екзорцист. Або група людей ходатаїв. Група молильників, котра ви спеціалізована і котра вміє молитися проти бісів. Запрошую, пані, до екзорциста, до нашої Школи».