пʼятницю, 14 листопада 2008 р.

"Премія Дарвіна" режисера Фінна Тейлера

Історії семи людей із різних куточків світу, котрі померли найбільш ідіотською смертю.
Він був переконаний, що скло у його офісі куленепробивне, аж настільки, що готовий був побитися об заклад. А в розпалі спору - розбігся здалеку і скочив у вікно. Міцне скло розбилось. І хлопець впав із двадцятого поверху.
Він хотів, щоб його авто розганялося до такої швидкості, на якій літаки - літають. Вмонтував крутючий двигун - і міцно розігнався. Авто справді полетіло. Зі швидкістю 300 миль за годину. То був такий захват! Але на шаленій швидкості двигун так розігрівся, що загальмувати його не вдавалось. І хлопець влетів у скелю.
Він любив ходити по даху. Одного дня забрався так високо, що звідти міг бачити усе місто. Зачепився за мотуску і гойдався. Але прив'язь була причеплена до великої вазонки. І вона впала. Хлопець втримався на мотузці, вдало гойдався. Але загинув - від великої вазонки, яка на нього впала.

Таких історій сім. Сумно, але й гарно. Хоч їхню смерть і звуть ідіотською, в останні хвилини життя люди переживали таке міцне щастя. Хоч вони і гинуть передчасно, але ж отримують від цього море задоволення.

Такий вибір є в кожного із нас. Жити сумно, або отримувати задоволення і помирати передчасно. А як би це так - щоб і було задоволення і не було "передчасно". Можливо просто варто бути впевненим в собі, але чути інших часом. Прагнути вершин, але думати про передбачення наслідків. Літати на шаленій швидкості, але час від часу зупинятись...
Коли любиш адреналін, успіх і щасливий захват так важко вибирати...

неділю, 9 листопада 2008 р.

От моей самой любимой певицы Норы Джонс.

Милая девочка, которая училась петь в церковном хоре да так этим прекрасным делом увлеклась, что стала всемирноизвестной, в который раз тешит мое сердце своей свежестью.

О счастье. Жизнь изменилась. Сейчас я получаю от нее удовольствие. Сначала мне было немного неуютно, но теперь я поняла - если я не буду наслаждаться своей жизнью, она того не стоит... Если мне плохо, я пытаюсь понять, что не так, и изменить ситуацию.
О любви. Мне кажется, у каждого человека есть два лица. Одно лицо, хладнокровное и сдержанное, которое он демонстрирует окружающим, как бы защищая от них свою ранимость. Другое, которое открыто лишь сильным чувствам и близким людям, он старается спрятать, пока его не настигает любовь и он теряет осторожность. Как бы мы ни были современны, богаты и свободны, мы всегда зависим от своих чувств. Главная и самая прекрасная человеческая зависимость – любовь, которая, по сути, всегда ведет к одиночеству.
Об успехе. Успех, подобен эфиру. Он быстро испаряется. Так зачем же растрачивать свою жизнь на обдумывания способов его достижения? По-моему гораздо важнее понять собственное предназначение в этом мире, распознать порывы своей души и следовать им.

вівторок, 4 листопада 2008 р.

Валеріо Альбісетті. ПОТРЕБА НІЖНОСТІ


Коли ви зустрічаєтесь з іншою людиною, ким би вона не була, намагайтесь пізнати ДИТИНУ, яка живе в ній.

Не втрачайте нагоди втішитися від споглядання заходу сонця, світанку, безмежного моря, від одвічних приливів і відпливів, від величі гір, їхніх засніжених верхівок, від невимовної краси неба, сонця, місяця, зірок, дня і ночі, від дерев, від травинок, від звичайної грудочки землі... поки ще маєте очі.
Розплющені.
Щоб споглядати серцем.
Виявляючи ніжність до цілого світу.

Не втрачайте більше нагоди зрадіти від слухання голосів ваших діточок у серці, людей, яких ви любите, яких стрічаєте щодня... зрадіти від їхнього сміху, зворушитися від їхніх сліз.
Не втрачайте більше нагоди втішитися від прислуховування до багатоголосся вітру, від коловороту морських хвиль, до цвірінькання пташок, до перекидання каміння... поки маєте слух.
Відкриті вуха.
Щоб слухати серцем.
Виявляючи ніжність до цілого світу.

Не втрачайте більше нагоди зрадіти від запаху ваших дітей у серці, дітей тих, хто поруч з вами, тих, кого ви зустрічаєте. Не втрачайте більше нагоди втішитися від аромату квітки... поки маєте нюх.
Справжній.
Щоб нюхати серцем.
Виявляючи ніжність до цілого світу.

Не втрачайте більше нагоди зрадіти від цілування серцем дітей, тих, кого ви любите... поки маєте уста.
Відкриті.
Щоб цілувати серцем.
Виявляючи ніжність до цілого світу.

Не втрачайте більше нагоди втішитися від обіймання дітей, дарування пестощів тим, кого любите... поки маєте руки.
Відкриті.
Щоб обіймати серцем.
Виявляючи ніжність до цілого світу.

Насправді потрібно не так багато, щоб жити у згоді із серцем.
щоб бути по-справжньому щасливим.