Історії семи людей із різних куточків світу, котрі померли найбільш ідіотською смертю.Він був переконаний, що скло у його офісі куленепробивне, аж настільки, що готовий був побитися об заклад. А в розпалі спору - розбігся здалеку і скочив у вікно. Міцне скло розбилось. І хлопець впав із двадцятого поверху.
Він хотів, щоб його авто розганялося до такої швидкості, на якій літаки - літають. Вмонтував крутючий двигун - і міцно розігнався. Авто справді полетіло. Зі швидкістю 300 миль за годину. То був такий захват! Але на шаленій швидкості двигун так розігрівся, що загальмувати його не вдавалось. І хлопець влетів у скелю.
Він любив ходити по даху. Одного дня забрався так високо, що звідти міг бачити усе місто. Зачепився за мотуску і гойдався. Але прив'язь була причеплена до великої вазонки. І вона впала. Хлопець втримався на мотузці, вдало гойдався. Але загинув - від великої вазонки, яка на нього впала.
Таких історій сім. Сумно, але й гарно. Хоч їхню смерть і звуть ідіотською, в останні хвилини життя люди переживали таке міцне щастя. Хоч вони і гинуть передчасно, але ж отримують від цього море задоволення.
Такий вибір є в кожного із нас. Жити сумно, або отримувати задоволення і помирати передчасно. А як би це так - щоб і було задоволення і не було "передчасно". Можливо просто варто бути впевненим в собі, але чути інших часом. Прагнути вершин, але думати про передбачення наслідків. Літати на шаленій швидкості, але час від часу зупинятись...
Коли любиш адреналін, успіх і щасливий захват так важко вибирати...
Немає коментарів:
Дописати коментар