Депутат не розуміє, що це за така професія – блогер та говорить про нестачу професійних підходів у медійній діяльності в Україні.
Коли хтось мені говорить, що давайте нових політиків, я завжди говорю: «Я хочу нових журналістів, які дотримуються журналістських стандартів, які завжди дають другу точку зору, а якщо пишуть про тебе, то принаймні тобі подзвонять і перепитають тебе». Серед журналістів є досить велика кількість порядних, фахових і чесних людей. Але при цьому є велика кількість людей, які абсолютно точно, як мінімум зловживають цими стандартами і цього не роблять.
Але питання більш широке. Воно полягає у тому, що у суспільстві збиті деякі речі – повністю збиті моральні засади. Тому що ти можеш сидіти з людиною, спілкуватися, а тобі будуть доводити, що, припустимо, вбивання тварин – це нормально. Друге – збита історія з професіоналізмом. Слава Богу у нас ще залишилися частково професійні лікарі, слава Богу, частково залишилися професійні вчителі, але в усьому іншому немає професіоналів. Така сама історія у політиці, така сама історія у юриспруденції, якою я займався до приходу в політику, і така сама історія у журналістиці.
"Люди чомусь вважають, що кожен може робити будь-що..."
Колись давно я шукав няню для своєї дитини, і зустрічався з великою кількістю претендентів. І чомусь кожна жінка вважає, що вона може доглядати маленьку дитину, тому що вона виростила свою. Але це неправильна історія. – Це така сама професійна робота, яка потребує навчань, знань тощо. Хоча кожна жінка від природи наділена певними здібностями у цьому напрямку. Така сама історія у журналістиці. Це не просто збирати букви в речення і створювати якісь статті, новини тощо.
Яскравий приклад непрофесіоналізму – це поява таких професій, як блогер. При всій повазі до цих людей – я шаную їхню роботу, але я не зовсім розумію, що таке блогер… Так само, я не зовсім розумію, хто такий активіст. Бо на моє переконання активіст – це людина, яка вдень, припустимо, працює юристом, а ввечері у вільний час, оскільки у нього активна громадянська позиція, додатково чимось займається. Це активіст, я так розумію. А не людина, яка весь день займається активізмом за незрозумілі якісь речі…
Збиті моральні засади та відсутність професіоналізму призводить до відсутності журналістики як такої. Третя проблема – суспільство хоче простих рішень. І не готове займатися аналізом. І у нас практично немає аналітичної журналістики. Тобто немає глибоких аналітичних статей, текстів, які б реально на професійному рівні щось пояснювали. Суспільство живе заголовками, навіть не читає новини.
Цитати з відеоефіру ЭхоКиева.
Буде цікаво почитати більше:
Сергій Власенко: про зовнішню політику діючої влади, роль медіа та права ув’язнених
Немає коментарів:
Дописати коментар