Читання з Євангеліє від Йоана, 5 глава:
«Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.
А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків.
У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.
Бо Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.
А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.
Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?
Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.
Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!
І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,
тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.
А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.
А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?
Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.
Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!»
Проповідь:
«Пам'ятайте зустріч Ісуса з цією людиною, - він глянув на нього, і той не витримав. Цей погляд закликає. Перед ним ніяк не можна залишитися байдужим. Він побачив цю людину в правді. Там були тисячі таких, як він. Він вибрав саме його. Він спровокував, щоб люди теж побачили - що ось подивіться - 38 років людина лежить і нікому ніякого діла до нього немає. Він питає - хочеш бути здоровим? – «Так, хочу бути здоровим». Але не було людини, яка б до нього підійшла. І так постійно. Ніхто не помічав. І коли принесли постіль, людям не важливо було, що він видужав, важливо, що він порушує закон.
Такими були пророки. Він ставить запитання: чому ти це робиш? Такими були Єремія, Езекіїл. Єремія взяв ярмо на шию і ходив в Єрусалимі. Осії Бог сказав, щоб він узяв дружину повію.
(Осії 1.2 "..... І сказав Господь до Осії" Іди, візьми собі жінку блудницю і дітей блуду! Бо сильно блудодіє цей Край, відступивши від Господа!»)
У 5 розділі Євангелія Ісус каже: "Батько мій, є Ти і Я є". Суботу святкуй не для того, щоб нічого не робити - святкуй для того, щоб відкритися на дії Бога. Особливу дію Бога. Щоб відкрити Його слово, Його любов.
38 років народ обраний йшов через пустелю, щоб увійти в Землю Обітовану. 38 років - це одне покоління. Треба було піти цьому поколінню, щоб нове покоління увійшло в Землю Обітовану.
Людина, яка сама вже не вірила, що може що-небудь змінити - це дуже складна ситуація, яка часто зустрічається в нашому житті, коли є такі моменти, що вже ніхто нічого не може зробити. Але є надія. Тобто той, Хто може так подивитися на мене, на тебе.
Бог завжди говорить: почни, починай щось робити. Не сиди на місці. Так як Аврааму каже: вийди. Не треба йти в таку активність, яка вбиває духа, як Марта, яка говорить: «Чому вона сидить, нічого не допомагає?». Треба ж робити - з претензією, що ніхто не робить. Але навіщо це? Кому це потрібно? Кожен прихід, кожна громада, які не мають життя живого, вони просто гниють зсередини.
Повнота - це щоб вода рушила через нас. Через життя. Незалежно від погоди, яка буде політика, який президент, все це другорядне.
Коли в нас буде це життя, вода жива повинна і очищати, і робити нас свідками та учнями.
Дух Святий дає людині можливість об'єднати в собі ці дві функції - учня і свідка. Папа Франциск каже, що учень і свідок - це копія однієї особи. Це дві сторони однієї монети. І не можна їх розділити.
Не можна бути учнем заради учня. І не можна бути свідком, якщо я не хочу вчитися, якщо я не хочу постійно поглиблюватися.
Є залежність - учень і свідок. Свідок - це бути відкритим постійно на нове. На нове натхнення. Добре знати це.
Але саме знання тексту, інформація, богослов'я не несе зцілення, воно не дає життя. Тільки тоді, коли приходить Ісус.
Коли ми читаємо Слово, лише як текст, і кажемо: ось це Слово Господнє - і відповідаємо: Слава Тобі, Христе! - Хіба про це говорив Ісус? Але про те, коли падає Слово у серце.
Коли почула Бога Мати Тереза, це було лише одне слово: спрага. Вона читала все Євангеліє, всього багато. Але коли почула одне слово, це одне слово її надихнуло до її покликання. Також Святий Франциск, Свята Фаустина. Багато.
Фактично кожен, хто пішов за Ісусом, почув хоча б одну фразу, одне слово. І потім вже робота, потім вже шлях.
Віра бачить у міру того, як просувається. Якщо ми дійсно хочемо, щоб наша віра була живою, і давала нам життя, давала життя через нас іншим, то вона повинна рухатися. У кожного по-своєму. Тому що Бог знає кожного по-імені. Він вибирає той час, те місце, коли ми вже не чекаємо, коли ми звикли".
Немає коментарів:
Дописати коментар