Ну що ж - 2013 - поїхали! :)

Підсумки футбольного року хочу розпочати із різдвяної історії. Про Рудіка. Є у мене друг Рудік. Він хороший такий хлопець, музикант, гарно співає. Але на зрізі минулого року наші спільні друзі-журналісти поїхали гуляти по Львову. Відпочивали, зустрічали там ялинкові свята. А Рудіка з собою не кликали. Навіть не знаю чому. І навіть йому не сказали про свою мандрівку. А приїхали - ідуть вулицею міста-лева, розглядають вітрини - а тут - Рудік. З мішком і ялинкою на плечах. Як з'ясувалося, Рудік спеціально поїхав до Львова, щоб влаштувати людям свято. Накупив маленьких сувенірчиків-даруночків, всівся зі своєю ялинкою у центрі Львова і гукав до людей: "Веселого Різдва! Христос Народився!". Отакий Рудік!

І таких друзів, які приносять свято в мене багато. Це найращий висновок минулого року.

А тепер по порядку. Чи не найцікавішим досвідом у професійному житті були, як і очікувалося, зйомки під час ЄВРО-2012. Проводила екскурсії шведським фанатам, показувала їм столичний транспорт, вчила їсти українську тараньку та вмовляла не пити так багато пива. Про останнє - хлопці уважно слухали, та запевняли, що вдома пиво надто дороге, тому більше не будуть. Мій хеппі інглиш врешті згодився в роботі :) Вері гуд.

Дуже вдячна каналу ТВі, що під вінець ЄВРО-12 відправили мене у відрядження на Європейський стадіон культури до Польщі. Слухала крутих виконавців, гуляла місцевими театрами та роздивлялася футбольні декорації. Футбольний чемпіонат справді знакова подія для української та польської історії.

Як і планувала, зганяла на літню сесію Школи Християнського Життя та Євангелізації до Білорусі. Не менш знакова подія, яка, вірю принесе плоди не лише у найближчі роки, а й у вічності. Познайомилась з класним священиком о.Олександром Жарнасеком, який впродовж років працює з в'язнями, допомагає багатьом з тих людей, яких визнали непотрібними для світу віднайти надію і зустріти любов, якої не бачили з дитинства. Добре, що є такі люди.

Я так і не здала на водійські права, не дійшли руки до вивчення італійської та не здійснила запланованої новорічної подорожі. Проте завжди мала під рукою добрих водіїв, отримала можливість тривалий час побути вдома та отримати задоволення від відпочинку.

Відкриттям року стала програма "Портрети" Сергія Дорофеєва. Досі думаю над тим, що часом для того, щоб зробити гарний телевізійний продукт люди виходять за рамки, яких дотримується більшість з їхнього оточення та слухають своє серце. Сергій приїхав до України із Мінська. І першою його візитівкою на українському ТІВІ(на 5-му каналі) стала програма-діалог оперта на людськість гостя. Круто. За місяць переглянула майже всі програми, які Дорофеєв знімав впродовж року.

Ще був Бенні Хінн, книжки якого читала вже більш ніж 10 років, а цьогоріч так співпало, що саме у мій день народження Бенні був у Києві. Бог до мене не лише добрий, а й щедрий! В 2012-му мені виповнилося 30.

Час планувати.

Хочу гарну працю. Бо знаю, що коли ми робимо те, що любимо, це не лише круто, а й плідно. Займусь цим у перші дні року.

Хочу поїхати на Польську сесію Школи Християнського Життя і Євангелізації.

Хочу побувати на могилі Йоана Павла ІІ в Ватикані.

Минулого року зірвалася моя поїздка до Ізраїлю. Шкодувала за нею, але, чесно кажучи, певно то не було справою, яку мені конче хотілося здійснити саме зараз. Тому життя довге. Зганяю ще колись. Не обов'язково в 2013-му році.

В 2012-му я навчилася готувати багато смачних страв та навіть сама виготовила новорічні декорації для свого дому. У наступному році не планую в цій справі зупинятися, але також хотіла б трошки навчитися шиттю. Кльово, коли можеш виготовити гарну одежинку своїми руками. Але остання справа без фанатизму.

Що справді важливо - це вивчення мов. Англійська, польська та італійська і далі на порядку денному.

Вже багато років чую розповіді захоплених колег про зимове катання на лижах. Я ще жодного разу не стояла на професійних лижах. Хотіла б спробувати.

В минулому році вперше вдалося долучитися до доброї справи для дітей-сиріт. Ще маю дома пакуночок з іграшками та м'яч для сиротинця. Дай Бог у наступному зробити для них щось ще більше. Треба про це ще думати.

На часі рухатись в нових справах. Цьогоріч уже досить автономно і мило діє молитва прославлення в соборі св.Олександра у центрі Києва, за яку співпереживала півтора останніх(чи більше) роки. Тепер як тільки облаштуюся з роботою на телеканалі - буду думати над новими справами.

Увесь минулий рік думала над важливістю розібратися  детальніше в українському законодавстві. Цікава мені ця справа.  Було б добре знайти для цього час. Та й не лише в українському.

Про кохання-заміжжя і дітей деталізувати не буду. Бо й так ясно, що така любовелюбна людина як я не може не мріяти про дітей і подружжя. Але як Господь поведе. Вірю, що Він пильнує.

І про футбол. Коли вболівала за українську збірну у фан-зоні на Хрещатику, думала про те, що для людей дуже важливо спостерігати, як інші змагаються за перемогу та перемагають. Бо це додає бажання рухатись, щось робити та з запалом проживати кожен день. Цей рік подарував мені багато потужних емоцій :) часом неочікуваних. Ще багато чого доведеться зрозуміти. Але життя прекрасне. Бо в ньому є я :)

Ну і хочу машинку. Гарну комфортну машинку. Бажано, з симпатичним водієм - бо трохи боюсь керувати на дорозі.

PS. А ось мій друг Рудік із розповіді про ялинку