****

Цьогоріч надиво знаковими і приємними виявились новорічно-різдвяні свята. Напевно тому, що так багато справді яскравих подій сталося за рік. Дещо шокуючих і неочікуваних. У новорічну ніч бахкав над головою салют і думалося - "Невже це зі мною. Ущипніть мене. Бо як у казці". Одна подруга якось казала, що в житті бувають рішення, які перевертають ціле життя. І від того, чи ти маєш досить відваги, щоб їх приймати, залежить ціла історія людства. Думаю, торік я не зіпсувала красу історії людства. І тому цей майдановий салют видався таким гарним. Хотіла поїхати 31-го до батьків, зустріти 2009-тий з ними. Але обставини привели на Майдан. Як у голівудському фільмі. Знаково. Як підсумок.

По дорозі з Майдану Незалежності у метро підійшов якийсь хлопець. Доволі симпатичний. І подарував білу троянду. Троянди, а надто столичні, в'януть досить швидко. А ця стоїть уже десятий день. У водичці на кухні. Свіжа, як щойно поставлена. Не знаю хто той хлопець, як його звати і куди він їхав. Але ця квітка якось промовляє до мене особливо ніжно. Думаю, її оберігає якийсь хороший ангел.

У новому році вирішила втілити кілька планів. Підтягнути іноземні мови, з'їздити у закордонну подорож та здати іспити на водійські права. Не знаю чому. Але просто отак хочу. Для щастя.