Я навіть не
запам’ятала, як називається стрічка. Просто в кабелі транслювали фільм на
польському телеканалі і я його подивилась. Це фільм про врівноважену любов, яка
сильніша за все.
Герої стрічки –
звичайна польська родина, яка має 5 дітей, трохи речей, та любить псів і котів
аж настільки, що відправляється з ними у подорож у маленькому позиченому бусику
не найновішого випуску. Їхнє завдання – переїхати з села, де є ферма і дідусь
пасе стадо овець до Варшави. У столиці тато купив будинок. Домовлявся з
власником на віддалі. Бачив фото домівки, проте не бачив справжнього дому.
Родина довго
добирається вузькими польськими дорогами, тато часом втомлюється, тому мама
сідає за кермо буса. А одного разу їх навіть спиняють патрулі, бо через втому
машина їде так, ніби за кермом хтось трохи випив. І ось, коли вони приїздять до
будинку на фотографії, кружляють кілька разів навколо вказаного дому, а потім
виявляється, що там живуть інші люди. Згодом мешканці хати на фотознімку
вказують родині інший дім – старий і недоглянутий, а ще згодом виявляється, що
батька родини ошукали, і що сім’я тут буде жити. В старому, недоглянутому домі.
Ця історія цінна,
бо в Польщі, так само, як і в Україні люди, що купують нерухомість, бояться,
щоб їх не ошукали. А ще тим, як в ній показано здорові і цілісні відносини
в сім’ї. Бо дружина, яка прожила з чоловіком не один рік
спільного життя, народила йому 5 дітей, не влаштовує істерик, скандалів, не
подає на розлучення, навіть не демонструє свого незадоволення. Вона просто
залишається теплою, люб’язною та гарною дружиною для свого чоловіка. Вона каже
йому, коли намагаються з’ясувати, що з їхнім домом, щоб шукав шляхів вирішення,
подумав про нічліг для дітей. Але його не нищить. І коли отримують не те, чого
чекали, займаються не чим іншим, як сідають у коло, роблять смачний обід і
продовжують одне одного любити.
Прекрасна ніжно
оперта любов. Без інтриг, істерик і зрад. Щира.
Немає коментарів:
Дописати коментар