Брат Петро Куркевич про сповідь з усього життя та духовне наставництво

У коментарі-зверненні до Теологічної Комісії КУЛю, яка розкритикувала в документі "сповідь фірткову" отець брат-капуцин Петро Куркевич між іншим говорить про своє бачення проблеми духовного наставництва та сповіді з усього життя. 

Хрещення не є екзорцизмом

Таїнства діють в глибині, а демони діють на поверхні. Таїнства є дечим іншим, ніж те, про що йдеться в роботі екзорциста. В таїнствах йдеться про справу спасіння, натомість в екзорцизмі про вигнання злого духа і зцілення фізичне.

Ні хрещення, ні сповідь, жодне таїнство навіть єлеопомазання не є екзорцизмом і для того існує окремий літературний жанр – молитва екзорцизму чи в простіших ситуаціях молитва про звільнення.

Ясно, що Ісус може екзорцизмувати і в таїнствах. Але не мусить і найчастіше цього не робить.

Помилкою, на мою думку, є необґрунтоване просування (промоція) генеральної сповіді. 

На мою думку генеральна сповідь не є адекватною у відношенні до актуальних почуттів споживачів (пенітентів), не відповідає на їхні реальні потреби.

По-перше – через брак приводів до генеральної сповіді. Якщо людина тиждень тому сповідалась, а сьогодні йде на фронт на АТО і просить про генеральну сповідь і я питаю: «А з яких гріхів я маю тебе посповідати?» Адже там нема гріхів, то то не є таїнство, бо нема приводу до того таїнства. Всі вони відпущені. Навіть ті, які ми не усвідомлюємо собі, навіть ті, які забули під час іспиту совісті. Сповідь генеральна суперечить вірі у відпущення гріхів. Бо постійно звертаємось до гріхів, яких немає, про які вже давно можна сказати, що ніколи не існували. Бо Господь їх так відпускає ніби їх ніколи не існувало в нашій історії.

Бог який з нічого створив усе може все повернути в нічого і може робити це з гріхом. Після відпущення гріха можна сказати, що пані ніколи не робила аборт. Не знаю.

Але хочу сказати, що та сповідь генеральна може провадити до певних скрупул, до певного нарцизму.  Але я хочу сказати про певний не раціоналізм, бо вона маже збуджувати в мені почуття вини, почуття покути, замість концентрувати мене на благодаті пробачення. Генеральна сповідь не мотивує мене вірити, що все те вже відпущено. Не будує мою віру в милість, як би хотів Августин, але як би хотів Пелагій мотивує мене то тривалого жалю, тривалої боротьби, тривалої покути. Але це є другорядним. Першорядним є радість – всі гріхи відпущено – нема. Не було.

Але при цьому генеральна сповідь не дозволяє діагностувати. Не дозволяє радити, не дозволяє звільняти від демонів, не дозволяє радити, не пробуджує до зміни, до розвитку, не вказує на реальні причини. Гріхи швидше є ознакою хвороб, а не хворобою, яка є глибша і не називається під час генеральної сповіді.  

Може краще замість сповіді генеральної щоб була медитація над історією свого життя. Щоб медитувати: ким Ти є, Боже, в історії мого життя, а ким я є.

Наступна помилка, на мою думку є безкритична промоція духовного керівництва. 

З одного боку духовне наставництво є добрим, є потрібним. Я ніколи не мав духовного наставника і живу. Але з іншого боку – як педагогіка – добра педагогіка – виховання має провадити до самовиховання. Так само духовне наставництво має провадити до якомога швидшого припинення духовного наставництва. Аби людина сама навчилася божого ведення. Дякувати Богові, що Франциск з Асижу не мав духовного керівника в перші роки свого навернення. Бо єпископ Гвідон допомагав йому лише в справах церковних, дипломатичних, юридичних питаннях. Ну, часом, якісь там акценти розставляв духовні. Але не під час розпізнавання головних благодатей. І Франциск звертає на це увагу наприклад в Заповіті: «І ніхто мені не говорив як маю жити, але сам Найвищий мені об’явив через Євангеліє. І сам Бог запровадив мене і дав таку любов до священиків церкви. І Бог дав мені братів і Бог казав мені молитися в храмах». І тут Бог, там Бог. Весь час я і Бог, Бог і я. Жодного духовного наставника. І Богу подяка, бо не було б такого Франциска з Асижу. Бо не був би настільки великодушний,  якби не мав такої благодаті. А керівник духовний не має тієї ласки, яку має клієнт.

На певних етапах керівник духовний потрібний, а потім добре, якби був усунутий. Будуть такі етапи, коли його слова навіть не будуть промовляти.   

посилання:
Відео зі зверненням брата Петра Куркевича