Дім людини

Зі словника біблійного богослов'я Ксав'є Леон-Дюфура

Людина завжди хоче мати місце, де б відчувала себе "вдома", мати гніздо, як сказано у давньому прислів'ї (Пр.27:8), притулок, котрий захищає її особисте життя (Єр.29:21) і все це у своїй батьківщині (Бут.30:25), там, де її отчий дім, спадок, котрий ніхто не може ні відібрати в неї, ні навіть зазіхати на нього (Вих.20:17).

У добре утриманому домі сяє ласкавість жінки (Сир.26:16), але присутність лихої жінки робить життя у ньому нестерпним (25:18). Людина живе в домі зі своїми синами, котрі невідлучно перебувають з нею, у той же час раби і слуги можуть цей дім покинути (Йо.8:35).

Господар любить приймати у своєму домі гостей, навіть запрошує їх при нагоді (Бут.19:2, Дій.6:15).

Дім настільки дорогий для людини, що той, хто побудував його, не повинен позбуватися радості жити в ньому, а в Ізраїлі закон звільнив забудовника від участі у походах навіть під час священних воєн. (Втор.25, 1Мак.3:56).