вівторок, 3 січня 2012 р.

Ну що ж прийшов 20 12. Чудовий початок

Захищений диплом(це ж, здається, я в цьому році захистилася..), двотижнева сесія Школи у Польщі, 6 виїздів у різні українські філіали, рік занять на курсах польської мови, відкриття нової форми прославлення у соборі Св.Олександра, рік плідної роботи на ТВі із новими враженнями, досвідом та цікавими людьми. Насправді роками омріяні та плановані події сталися у 2011-му році. Також, хоч і без моєї фізичної участі, але відкрився філіал Школи у Лондоні. Це події, які дозволяють мені з певністю сказати, що попередній рік був реально класним.

Також познайомилась з кількома людьми, у спілкуванні з якими навзаєм претендуємо на те, щоб бути гарними друзями. А з батьками врешті побудувала партнерські стосунки, які дозволяють любити їх більше і шанувати краще, не змагаючись за місце під сонцем. Це речі, відвойовані в духовній сфері, які також мають місце.

Класні події також відбулися у житті моїх друзів, які шукали, змагались, чували і просувалися далі. Останніми роками мені щастить на сильних особистостей і на людей, які закохані в життя і його музику. І в цьому році вони були поруч. Це класно.

Було багато речей на які мені не вистачило чи то часу чи сил чи просто якоїсь внутрішньої наснаги. За них трохи прикро. Але вони є для того, щоб робити висновки, щоб рухатись далі.

Це був перший рік у моєму житті, коли я почувала себе прекрасною жінкою. Коли я вранці отримувала задоволення, коли дивилася на себе в дзеркало, а ввечері була задоволена собою, коли приходила на розмову з Богом. Думаю, покликання жінки – допомагати чоловікам помічати в світі прекрасне і освіжати, коли до сильних приходить тьмяна пора, яка відбирає радість. Дуже хочеться сподіватись, що хоч трохи мені це вдавалось. Принаймні, в мене чисте сумління – я щиро старалась.

У цьому році я таки не вийшла заміж, як бажалось би. І моя права рука вільна для гарної вінчальної обручки. Але зі мною завжди була Його любов. І власне цю любов я досвідчувала завдяки тому, що ставалося усе, про що сказала вище. Ось чому 2011-тий рік був для мене вдалим.

Ще цей рік відкрив моє серце для нових мрій. А натхнення для нових мрій – це також класно. В цьому році я мрію про авіаперельоти. Швидкі комфортні авіаперельоти. У мене для цього навіть відкрита віза. І я хочу, щоб радість від життя, яку я маю, побачив також і світ. Отак. Серед цих місцевостей має бути Москва(куди не треба візи :) ), Варшава і поки що безвізова, але неспокійна, нажаль, Білорусь.

А завершити 2012-тий рік я б хотіла уікендом у Канзас-Сіті в США. Останнє дуже амбітно, але чому нереально?

Минулого року займалася польською. В цьому – ще до весни. А з літа – можна взятися за удосконалення знань Хеппі Інглиш і ще чекають на поличці підручники і самовчителі з італійської. От якщо все вийде - буду на наступне Різдво мовою оригіналу слухати звернення Папи :)

В цьому році також не можна ні в якому разі пропустити хоча б короткий відпочинок на кримському узбережжі, бо що це за амбітна людина зі слабким імунітетом, яка боїться інфекції. Вже маю в календарику кілька зазначених уікендів із запланованими справами. І хотілося б в цьому році робити їх по-чесному. Щоб вкладений ресурс відповідав потребі тих, для кого це робитиму.

Також у цьому році на мене чекають заняття з ораторського мистецтва, тренування з куховаріння та водійська практика. На початку думала, що це такі-собі міні-плани, на виконання яких може й не варто так надто звертати увагу, але потім задумалась, що навіть найменше в нашому житті має значення. Тому можу певно сказати – це також входить до моїх мега планів.

Ще в минулому році я усвідомила свої помилки – я занадто мало часу приділяла друзям, мало ходила в кіно та не була ні разу в цьому році в театрі – це сором. Треба це поправити. Не надто ретельно дбала про розвиток і реалізацію своїх даних Богом дарів. Час про це подбати.

А ще важливо, щоб нічого зайвого – щоб ніщо не відбирало життєвo необхідний час. Цим зайвим може бути також незадоволення світом та людьми та переживання через дріб’язки. Але нічого зайвого. 2012-тий – рік футбольний. Коли до Києва припруть зграї хлопців з різних кутків світу та вноситимуть зовсім інший настрій у рутину столиці. Хай цей футбольний рік буде азартним. Повним життя, жвавості та позитивної енергії. Ще у вболівальників є така крута штука – їм не належить справа перемагати, нищити ворога і таке інше – вони спостерігають, як приходить ця перемога, переповнюються нею і вибухають. Хочу, щоб цей рік був таким – олеее-оле-оле-оле! Просто як подих. В якому багато життя. І він вже є таким. Я відчуваю. Потужним і радісним.

Немає коментарів: