Подивилась «Доброе утро»
У перші хвилини перегляду було прикро, що дивлюсь його наодинці з комп’ютером, а не в кінотеатрі, на наступних кількох шкодувала, що фільм почався із історії про примусове звільнення з роботи. Потім знудило від планерки розважально-ранкового формату. Добив герой, який прийшов на проект, розуміючи, що він не на своєму місці і працює тільки щоб отримати трохи грошей.
Загалом у фільмі прозвучала слушна думка:
Люди – не ідіоти. І вони потребують інформації.
Добре що не довелось іти до кінотеатру у мороз. Ще восени я вирішила перебороти минулорічну схильність до распіраторних захворювань. І поки мені це вдається. Уже 8 місяців, як я не потерпала від інфекційно-простудних нежитів та кашлів. А з огляду на те, що рік тому я хворіла 5 разів за зиму, доцільним є берегтися, поки не пригріє сонце. Коли потепліє і поменшає ризиків застудитися, поновлю абонемент до спортзалу. Один мій колега ходить на тренування перед роботою - о пів на восьму ранку. Журналіст має гарно виглядати і бути у формі.
Кіношну ситуацію виправила хіба що гарна любовна історія. Не так яскрава, як оптимістична. Респект.
Немає коментарів:
Дописати коментар