вівторок, 2 вересня 2008 р.

Матіос Марія. Нація. Апокаліпсис.

За чаєм перед виходом на роботу прочитала про єврейський Малий Пурім. Виявляється, у них так можна - призначати додатковий Пурім не тоді, коли календарне свято. В Малий Пурім - все подібно, як у звичайний Пурім - вдягаються у гарне національне вбрання, печуть коржики у вигляді зірочок, кілець та зайчиків та п'ють холодний узвар. Розказують Біблійну історію про царського міністра Амана, котрий захотів знищити всіх юдеїв. І класну красотулю Естер, котра врятувала народ від смерті. АЛЕ - Малий Пурім - то спонтанне свято. Просто - коли собі захочуть. З нагоди. Кoли люди вирішать, що хочуть свята - з особливої вдячності комусь за добру справу. Або за те, що хтось відвернув небезпеку. Тоді можна справляти Малий Пурім на чиюсь честь. От зробив хтось євреєві дуже добру справу - і всі в сім'ї втішаються. Їдять смачні печені "вуха Амана", влаштовують веселощі з перевдяганнями і жартами та дарують одне одному подарунки. Я теж вже сто міліонів років шукаю такої розгадки. Адже в моєму житті теж є так багато справді-справжніх друзів. От таких людей, які чинять для мене щось дуже-дуже класне, насправді рятують і небезпеки здмухують. І не знається ніколи як то воно цій людині віддячити. Хочу як Малий Пурім. Придумати б лиш як це свято назвати....

Немає коментарів: