Навіть якщо перебуваєте у великій темряві, знайте, що дивиться на вас Господь, що світлом ясніє. Бр. Петро Куркєвіч, OFMCap

Навіть якщо перебуваєте у великій темряві, бо темрява огортає Землю, і густий морок покриває народи, знайте, що дивиться на вас Господь, котрий світлом ясніє.

Господь, повний хвали, Сяє понад вами.

Можливо, ви бачите темряву, але вірте пророку Ісаї: «Над тобою ясніє Бог, Його хвала об’явиться над тобою».

Він здавна дивиться на тебе. Не має значення, що ти не дивишся на Нього, це річ другорядна. Він дивиться на тебе. Це пусте, що ти його не бачиш, Він бачить тебе. Це пусте, що ти не можеш зосередитись ані на проповіді, ані на службі, ані на молитві, ані на житті. Він зосереджений на тобі, сконцентрований на тобі.

Як можеш, так відізвися до Нього. Запрагни його. Попри все. Якщо будеш здатним лише нарікати, нарікай, лише нити – можеш нити, якщо зможеш лише пікнути до Нього, пікни. Якщо не зможеш навіть голосу підвести, то думай, не можеш довго думати про Нього, подумай на мить. Бог не вимагає від вас, щоб робили щось понад власні сили. Вимагає лиш серця, котрого прагне. Попри все. Тоді Він заясніє над тобою.

Ймовірно над пастирями (біблійними) небо більше відкрилося, ніж над нинішніми царями. Вони почули голоси, можливо, побачили хори ангельські, або ангела, що сповіщає. Вони побачили лише мале світло на небі. Велику нову зірку.

Як казав Ян Кеплер: «Можливо, то була або супер нова, або об’єднання двох планет – Сатурна і Юпітера, які стали в ряд». Представляючи місцеві уявлення тих часів, це означало, що народжується хтось, на чий прихід боги шикувалися. У манускриптах знайшли старе, 1200-річне пророцтво язичника Нострадамуса, що прийде зірка з Юди. Що народиться спаситель, семітського роду.

І знали, де шукати, і тому вийшли в дорогу...

Це не мусить бути легенда, каже Ратцінгер. Це може бути правдою. Це може бути фактом, історією, а не байкою.

Відтак, шукаючи в Єрусалимі, за помочі Ірода і його грамотних у розумінні писання рабинів, визначають Віфлеєм – місцевість, розташовану за кілька чи кількадесят кілометрів від Єрусалиму. А там знову з’явиться зірка, а точніше, десь обабіч містечка, знайдуть дім, тобто прибудову до гроти Божого Різдва. Побачать той будиночок. І віднайдуть дитинку.

Аби над кожним з вас заясніло те світло. Яким я, наприклад, тішуся, скільки себе пам’ятаю. Бачив це світло, не звертаючи на нього надто великої уваги, в моєму дитинстві. Дякуючи доброму релігійному, але, передовсім, етичному, затишному дому, завдяки моїм рідним. Відчував той клімат, бачив те світло, хоч не придавав йому великого значення. А тепер знаю, що це воно спричинило до того, що був щасливим, ще більше аніж завдяки татові, мамі, сестрам, бабуні, дідусеві, няні.

Те світло, той затишок, той мед, та кутя небесна, які відчував змалку...

Це було саме те епіфанійне, об’являючи божество. А коли мені було 15 років, побачив зірку виразно. Вона показувала напрямок. Це була зустріч з Христом і початок моєї віри уже не родинної, не культурної, не винесеної з середовища родинного і парафіяльного, але даної мені на особистій зустрічі. З того часу бачу ту зірку, вона ясніше швидше зсередини, аніж ззовні, і це правдиве життя: бачити це світло, відчувати ту атмосферу, будучи вдома, одночасно перебуваючи в дорозі. Це правдиве життя.

Правдиве життя є завдяки Йому...

І правдиве життя є швидше всередині, хоча теж і назовні. Але в більшій мірі всередині.

Мир. Цього вам щиро зичу – виснаженим, втомленим, наляканим, засмученим, розгніваним. Але Господь світить над вами. Більш згідно Слова, аніж вашої, можливо, гіркої, ситуації. Продовжуйте в цьому напрямку: більше вірте Його Слову, що Він світить над вами, аніж своїм темним відчуттям.

Коли будете мати більше сил, коли те світло впровадить вас в життя, то пам’ятаймо, що лише те світло є життям. Тому прямуймо за ним.

Ходжу зараз з колядою. Не занадто мені подобаються наші розмови. Про здоров’я якнайбільше, про дітей, внуків, навіть правнуків. Вітаю, якнайбільше. Але то не є життя. То життя периферійне. Бракує мені розмов про те світло, про пошук ще більшого світла, про мандрування за зіркою. Бракує мені цього на колядках. Вважаю ці колядки добрим часом. Бо можу поблагословити помешкання, бо можу хвилинку поговорити, можливо, з людиною, яка вже давно ні з ким не розмовляла. Але це втрачений час, бо не доходимо до джерела, не торкаємося суті, надії, правдивого життя.

Шукайте чогось більшого, аніж їжа, чогось більшого, аніж споживацтво навіть психологічне, чогось більше, аніж споживацтво подружжя, дітей і внуків. Шукайте світла Бога, який об’являється вам. Бо Він вам об’являється…

6 січня 2026 року, Вроцлав.