Про моє знайомство з дитячим ігровим контентом

Мала місяць роботи над поясненнями до дитячих іграшок з порталом IgryGame. Про щось більш тривале в цій діяльності думати не могла, бо розглядаю свої тексти, як творчий продукт, який має мінімальну літературну цінність. Ця справа була цікавою, щоб пізнати сучасні тенденції.

Іграшки, якими я займалася, мали короткий формат, який дозволяє пройти кілька етапів за короткий проміжок часу. Цікаво, що сьогодні насправді існує багато електронних можливостей для розвитку дитячого інтелекту, деякі забави можуть цілком згодитися вчителям в школах, або батькам, які готують дошкільнят.

Плюс сучасних іграшок, що вони мають багато позитивних сценаріїв, які здатні навчити доброму і світлому J. Це також альтернатива дорогим піар-акціям, коли дітей заохочують колекціонувати недешеві іграшки героїв мультфільмів – тут можна бавитись і відчувати себе героями анімаційних серіалів.

Для мене, як для дорослої людини, яка, в принципі, практично ніколи не грає он-лайн ігри, проведення великої кількості часу дозвілля дітей за навіть такими, найпростішими іграшками, здається позбавленим сенсу. Та й батькам я б скептично радила вибирати лише деякі іграшки, і завантажувати на комп’ютер, а не впускати дітей в інтернет з правом користування всім підряд. Принаймні, до певного віку.

Що стосується ідей – то сценарії іграшок показують можливості реальних розваг. Бо такі ж квести, загадки і пригоди можна влаштовувати, наприклад, в школах розвитку дітей. Для порівняння, на минулому тижні я вперше в житті вишивала бісером, і помітила, що в магазинах, де продають приладдя для такого шиття, є багато дитячих версій, які можна обіграти з дітьми і запропонувати альтернативу он-лайн забав.

Наприклад, замість електронних одягалок для дівчаток, іграшок по облаштуванню квартири або розфарбовок, можна запропонувати дитині вишити шубу чи крісло для кота, розфарбувати квіти для міні-подушечки «I Love You», або виготовити з бусин невеличку хатку. Така пригода займе трошки більше часу, ніж електронна іграшка, ну і, часом, буде вимагати допомоги батьків, але хенд-мейд картинка буде гарним спомином з дитинства для творчого чада.

Щоб моя розповідь не виглядала суцільною критикою ігроманії серед дітей, заради справедливості скажу, що деякі пригодницькі сценарії у мене теж викликали інтерес, але вони затягують міцніше за зернята, тому довго за ними засідати не наважилась J Ще за цей час так набавилась у дитячі тести, що не маю вже жодного інтересу до психологічних тестів у Фейсбуці. Яскрава малюкова графіка викликала в мені більше емоцій J.

 
І ще приклад одної іграшки, над поясненням до якої працювала, та яку можна було б кидати в офісну пошту в час Святого Велентина: Про Тома і Анжелу

Як торік у січні застосовувала іграшку в промоакції читайте тут: Игрушечный эксперимент. Уроки жизни