МОЙ ПАРЕНЬ – АНГЕЛ. Режиссер Вера Сторожева

Від вчорашнього вечора не залишають думки, навіяні враженнями від перегляду прикольного фільму про любов.

Загалом не надто переймаюся любовними романами, а перегляд фільмів, знятих виключно задля демонстрації інтриг цих любовних романів видаються моїй природі якоюсь бездумною тратою часу. Тому зазвичай кручусь у кіношному кріслі, коли дивлюсь такі кіноромани та шкодую, що не вибрала чогось інтелектуально підвантаженого, або просто не витратила час на читання книжки. Бо ж часу так мало. І його бракує на читання дамських романів, журналів із гламурними історіями та переглядання кіношок, режисер яких працює для потенційних піплів, які все хавають. Але за всім, напевно, можна скучити. Навіть за любовними кінороманами. І вчора я сіла з метою щось таке солодко-любовне переглянути.

«Мой парень - ангел» вразив приємно. Думаю, його найголовніша ідея – всі найважливіші почуття народжуються не у візуальному, а в духовному світі. Перш ніж людина прийме важливі для неї відносини і взагалі побудує будь що добре, це має статися у духовному світі.

Недавно бачила фотку, ідея якої – хочеш мати класні взаємини – працюй над собою і змінюй своє тіло.

На початку я побачила її і подумала «Так, неодружені дівчата та хлопці мають особливо над собою працювати, щоб мати гарний вигляд». Ну, і в принципі, я так і роблю - бо ж пішла до спортзали :) Але щодо необхідності працювати - це швидше була реакція моїх емоцій. Бо потім я придивилася на цю картинку і задумалась. Що вражало мене, коли я захоплювалась з першого погляду? Гарні естетичні плечі(які, в принципі, мені подобаються) чи щось інше?

Колись у Вінниці я познайомилась з одним хлопцем. Він їхав у трамваї і говорив по телефону зі своїм другом. Він говорив про те, про що думає. Що дуже не хотів би домінувати над своїм колегою на роботі, який мало вміє, але яким цьому хлопцеві доводиться керувати. «Я сказал шефу, что не отберу его(того слабшого колеги) обязаности и часть его зарплаты. Ведь он тоже имеет много потенциала, а если я буду делать то, что принадлежит ему, я не смогу двигаться дальше в делах, которые не делал, а он не сможет развиваться в своем». Потім він про щось дискутував з другом і хвалив другову дівчину. І так ми їхали далі. Цей хлопець сидів у мене за спиною, я не бачила його, але він вже мені подобався. Потім коли ми вийшли з транспорту і він запропонував познайомитись, я, звичайно ж, погодилась. І його зовнішність чи ширина плечей мала якесь там двадцяте значення.

Дуже хочеться пересунути усвідомлення свого «Я» з «Я»-тіло на «Я»-дух, з розвитком якого розвивається душа. А значить характер, поведінка і емоції. Бо якщо я – це дух, створений Богом і вічний, який живе у тілі, яке назвали Оксана Тупальська, то нелогічно, щоб навіть якщо з першого погляду, але захоплювались тілом, а не духом. Як нелогічно, щоб захоплювались домом замість хазяїна, який в ньому живе.

Це, звичайно, не означає, що дім має бути геть занедбаним. Але якщо в розкішному домі живе жлоб-хазяїн, то до того дому навіть з першого погляду ніхто не захоче підступити.

А тепер про чудовий фільм про ангела. Добрий ангел, як і щастя, приходить після того, як ми, люди, розуміємо, чого конкретно хочемо і починаємо саме цього очікувати. Немає конкретного бажання – немає й ангела. Ну і це, напевно, стосується не лише любовних відносин.

А ще у фільмі знімався прикольний котяра. Не працює звір над собою, просто народився таким - золотим, як корона у ангела :)))