Улас Самчук. Волинь.БУДНІ.

Ура селянській медицині! Впав малий, ледь око не вибив, пів року ходив, до лікарів не йшов, а таки одужав. І тішить його те око, що воно таки бачить. І малі болотні, і зашмаркані, а болячок не бояться. Виростають - і не згадують про простуди. Думається мені, що людина мусить бути менш до себе кваплива і не прискіплива до своїх колючок. Як фізичних, так і духовних. Тоді й стогнати не буде чого і лихо саме діватиметься.

Не стогни і гнилий не будеш.