Бог хоче, щоб ми з ним
радились, просили про зцілення хворих та вдивлялися в таємницю Його смерті та
Воскресіння.
Йн. 20, 19-31
Коли був вечір, у перший день тижня,
коли двері, де перебували учні, були замкнені зі страху перед юдеями, прийшов
Ісус, став посередині й каже їм: «Мир вам!» Промовивши це, показав їм руки та
бік. Тож зраділи учні, побачивши Господа. Тоді Ісус знову сказав їм: «Мир вам!
Як послав Мене Отець, — і Я посилаю вас!» Промовивши це, Він дихнув і каже їм:
«Прийміть Святого Духа! Кому відпустите гріхи, — будуть відпущені їм; кому
затримаєте, — будуть затримані».
Тома ж, один із Дванадцятьох, званий
Близнюком, не був з ними, коли прийшов Ісус. Тож інші учні розповідали йому:
«Ми бачили Господа!» Та він сказав їм: «Якщо не побачу на Його руках ран від
цвяхів і не вкладу мого пальця в рани від цвяхів, і не вкладу своєї руки в Його
бік, — не повірю!» І через вісім днів знову були всередині Його учні, й Тома з
ними. Приходить Ісус — а двері були замкнені — та став посередині й сказав:
«Мир вам!»
Потім каже Томі: «Поклади сюди свій
палець і поглянь на Мої руки, піднеси свою руку і вклади у Мій бік, — і не будь
невіруючий, але віруючий!» У відповідь Тома сказав Йому: «Господь мій і Бог
мій!» Каже йому Ісус: «Тому що ти побачив Мене, ти повірив. Блаженні ті, які не
бачили, а повірили!» Багато й інших знамень зробив Ісус перед своїми учнями,
які не записані в цій книзі. А це було написане, щоб ви повірили, що Ісус є
Христос, Син Божий, і щоб вірячи, життя мали в Його Ім’я.
Ісус вчить нас, як з ним зустрічатися та контактувати
Як можемо читати в Діяннях
Апостолів (Ді 5, 12-16), коли Петро йшов, навіть не треба було, щоб молився, навіть
не було потреби торкнутися його або кінця його одежі, але достатньо було
покласти хворого так, щоб тінь Петра впала на хворого, і відбувалось зцілення. І
коли тінь падала, хворий вставав, якщо ж тінь не падала – вони мусіли взяти
того хворого та перенести в інше місце, а як знову не вдавалось, вкотре
перенести в інше місце, аби зрештою зцілити.
Пробуйте зцілювати
Я, наприклад, не те щоб хвалюся,
але мав колись такий досвід в Україні, коли прийшла бабця зі своїм онучком і
його астмою. Він задихався. І навіть при мені трохи задихався. І вона плакала. І
я теж заплакав, мав тоді сльози. І взяв його так в обійми зі співчуття. І сказав:
«Господи Ісусе, ну зроби щось». І все. Поцілував його в лобик і відпустив. Та бабця
прийшла до мене через рік. І каже: «З того моменту не було жодної задишки». Я спитав,
чому прийшла сказати лиш через рік? – Бо хотіла переконатися. Але ми дуже
тішилися, бо це свідчить, що Господь Ісус був з нами.
Прошу пробувати. Як сліпий шукає зернину. Може вийде
І мають діти пробувати зцілювати,
і дорослі. Бо написано про це. Не будьте мудрішими за Біблію.
Ісус хоче зустрічатися з нами
Другий спосіб, коли Ісус є з нами
– це так, як приходить до апостолів ввечері, в перший день після Воскресіння. І
у восьмий день – на другий тиждень Великодня. Але хоче деяким з нас об’являтися,
як Фаустині Ковальській, як апостолам. Сестрі Фаустині об’являвся частіше аніж
щотижня. Практично щодня – читайте в її щоденнику. А ще каже сьогодні, що
благословенні, щасливіші, благородніші ті, хто вірить, що він зустрічається з
нами, хоч не бачать.
Читайте в Євангеліє, як Ісус зустрічався
з ними, читайте щоденник Фаустини, як зустрічався з нею. Але вірте, що то не
вони вище нас, лише ми є вище апостолів, і вище Фаустини, і Отця Піо, бо
благословенні, котрі не бачать, а не ті, що бачать.
Вони отримали інструкцію, в яких
ситуаціях Ісус буде зустрічатись. А ми, читаючи зараз ті інструкції, повірмо,
що і з нами зустрічається в таких ситуаціях.
Дам приклад.
Сестра Фаустина зробила постанову
колись поїхати з подругами до іншого куточка Варшави, до іншого монастиря. Було
пообіді в неділю. Сонечко, як нині, не мала роботи, і собі запланувала поїздку.
Пішла до настоятельки, і та, як не дивно, погодилась. І йде задоволена, аж
раптом Ісус з кутка, з-за рогу: «Агов, іди сюди».
Ну і вона підійшла, а Він каже: «Що,
запланувала, що нині будеш робити, а мене не спитала? Зі мною не проконсультувалась?
Так сама-самісінька вирішила? Без мене? І це любов?» І сказав: «Щоб знала, що
так не можна, йди собі, але я забираю в тебе серце. У спосіб безболісний,
містичний, чудесний» Вклав руку і вийняв їй серце. А вона не відчувала болю,
але відчувала пустку. Пішла на ту прогулянку, але швидко повернулась.
Зустріла її настоятелька
Клеопатра Кунегунда. І питає: «Що, ще сестра не пішла?» - «Я вже повернулась» -
«А чому?» - «Ааа...» (не хотіла розказати). А Ісус її знову зустрів і сказав: «Іди
до Кунегунди Клеопатри та скажи: «Бо Ісус вийняв мені серце, бо не
погоджується, щоб я жила одиночкою. Він хоче, щоб я мала Його серце, а Він моє».
Маємо бути в любові.
Тому, шановне панство, вчімося,
наприклад, того, що Ісус хоче бути з вами впродовж дня і щоб ми консультувалися
з Ним про Його план. Маєш план, але це має бути ваш спільний план.
Ісус в Євангеліє від Йоана об’являється, стає посередині і каже: «Мир
вам»
І показує їм руки. А коли відкрив
руки, то його плащ розкрився і побачили його бік. Бачили Його долоні, Його
стопи, і Його бік. Так побачили Тіло і Кров. І Він став посередині.
Вони перебували у вечірнику і
двері були закриті як в костелі, щоби протягу не було. І це був знак
Євхаристії. І потім їм каже так: «Як Отець мене, так посилаю вас» І подув на
них. І то було миропомазання – передання Духа Святого. А потім була сповідь: «Ідіть,
і кому відпустите, я відпущу». Таке таїнство сповіді. Три таїнства і тій
стилізації, в тій орнаментиці зустрічі.
А четверте таїнство – через тиждень.
«Фома, візьми палець і торкнися моєї рани». Це таїнство зцілення хворих. Про що
говорить Йоан? – Йоан хоче сказати, що Ісус не лише буде приходити аби чинити
чудеса (якщо Його попросите з вірою, з напіввірою або хоча б з четверть вірою –
всерівно).
Ісус буде з вами в неділю,
понеділок, і вівторок, якщо того захочете. Але Ісус є з нами в Євхаристії,
миропомазанні, єлеопомазанні, в таїнстві зцілення хворих, в таїнстві подружжя,
і в таїнстві священства. І, ясна річ, в таїнстві хрещення. Нон-стоп є з нами. Це
найбільш стабільна, глибока та реальна його присутність.
І, зрештою, в читанні Од 1, 9-11а. 12-13. 17-19 (Одкровення
святого Йоана Апостола Ісус каже: «Варто мене мати поруч, бо я Воскреслим
Богом, котрий проходить поміж свічниками». А ті свічники – це церкви, це дієцезії,
народи, краї, континенти. «Я можу з ними зробити, що захочу». Хоче Ісус, щоб
той свічник стояв, то буде стояти, а хоче його перевернути, то переверне. «Я,
Христос Воскреслий є єдиним політиком, єдиним глобалістом, усе в моїх руках. Навіть
маю ключ до пекла і відхлані, до смерті». Зачинить – буде зачинено, відчинить –
буде відчинено. Сила Ісуса, панування Ісуса – зрештою, ми є безпечні. Політики можуть
не надто багато. Будьте безпечні.
Але важливішим від сили Ісуса є
те, що Він дозволив себе побити, що Він дозволив себе поранити. І показує нам
нині свої рани, показує свою чутливість, делікатність. Набагато більшим об’явленням
аніж Його божественна сила є той факт, що наш Бог дозволяє дати собі по обличчю,
дозволяє в себе плюнути, вдарити, зранити та забити. Це цінність характеру
нашого Бога. Це найбільше об’явлення. І тому Ісус каже до нас нині: «Може не
так складайте пальці чи потискайте п’ятірню, але дивіться на мої рани і подумайте собі,
який це Бог, котрий з любові до вас дозволяє таке вдіяти з собою».
Вроцлав, 27.04.2025
Немає коментарів:
Дописати коментар