Стала учасницею творчого експерименту перевтілення у прямому ефірі «Ранку з Україною». Тему вибрали разом. Я просила допомоги спеціалістів, щоб навчитися сполучати юність і свіжість з її яскравими фарбами та поважну серйозність і відповідальність.
Я помічаю останнім часом, що як і я, так і багато моїх друзів, у свої 30, 40 і навіть 50 виглядають, відчувають себе, та, напевно, і поводяться, як значно молодші люди за календарний вік. Не думаю, що це зовсім зле. Моє враження – швидше так змінюється сучасний світ, ми живемо в еру фізичної активності, десь легшої фізичної праці, більших можливостей дбати про себе, екологічніше для свого здоров’я жити. Комусь так пощастило, що вийшло випадково довше «зберігатись», хтось свідомо зробив вибір на користь здорового та активного себе.
Однак, напевно, коли людина довше живе на землі, то у неї завдань, досвіду, якихось можливостей більшає. І тут виникає питання особисто для мене – а як то все не проґавити, і не мати перекосу в іншу сторону, безвідповідальності та постійного доглядання себе. Бо що з тієї краси, якщо від людини ніякою користі (ха-ха).
Мій запит до проекту виглядав так: маю шафу, переповнену дівчачим одягом. Яскравим, короткими платтячками, футболками. Це те, що стереотипно мали б носити люди в віці 17-22. Хоча мені такий одяг навіть дуже до вподоби, я гарно себе в ньому почуваю, мені в такому зручно, живо, яскраво. В такому мені комфортно вести діалог зі світом. Хоча, з іншого боку, коли потрапляю до людей, які не мають такого світовідчуття, як моє, розумію, що можу в такому стилі виглядати непереконливо та не надто серйозно. Ну і дійсно, зустрічала ситуації, що там, де треба скласти враження поважної дами, в такому стилі не дуже вдається. От і питання – як бути і собою живою, творчою динамічною, але і справляти враження серйозної компетентної відповідальної людини? Ну і при цьому переході в серйозність і компетентність не бути занудою і не натягувати на себе чужих масок.
Отак, показала проекту весь свій футболковий гардероб, поспілкувалась з психологом проекту та дозволила обрати для мене відповідний стиль. Принаймні на один ранок.
Під час розмови з психологом особисто для себе уяснила та підтвердила, що зі мною все ок, мій образ, стиль та світовідчуття не шкодять моєму персональному щастю. Спеціаліст намагалась переконати мене, що дорослим, відповідальним, тощо бути не небезпечно. Я сподіваюсь, що так.
А тепер про найцікавіше. Про стиль.
Насправді дуже цікаво та приємно, коли одяг для тебе підбирають фахівці. Зі мною працювали стилісти Леся Зятковська і Олександра Очеретяна. Мені легко було довіритись і я ні на мить не сумнівалась, що вони зроблять це гарно. В принципі, так і було. Ми поміряли трохи різних речей, які я сама б ніколи не вибрала, як свої. Наприклад, довгу чорну сукню до підлоги. Мені б і в голову не прийшло, що в такому можу непогано виглядати. Але виявилось, що так, цілком. Також останні роки рідко ношу підбори, а тим більше, шпильки, ніколи їх не міряла навіть в житті. Навіть не знаю чому. Якщо і взувала щось вище, то це був широкий квадратний каблук. Тут вдалось приміряти. Виявляється, що на шпильках можна теж часом ходити. Стилісти для фінального образу не порушили мої звички – взуття таки було на пласкій підошві, зручніше. Але також незвичне, дещо інше. Зробили гарний макіяж, іншу зачіску, на яку я б також навряд чи сама наважилась. А ще – розповіли, що постава має значення.
Такий похід трохи додав мені відваги у виборі одягу. Просто десь у свідомості. Що гарно може бути по-різному. Думаю, такий досвід мені буде дуже корисним.
А ще були цікаві знайомства. В прямому ефірі актуальність мого стилю коментувала Леся Зятковська. Після ми з нею ще разом мили розвагу, яка не входила в рамки «Ранку з Україною». Сходили разом на її творчу зустріч з дівчатами, де послухала, як гарно виглядати на фотках, спробувала також свої інші можливості. Просто побула поруч з приємними людьми. Для мене завжди найкращий туризм – це гарні люди. Тому дуже рада такому приємному знайомству.
Коли буду помічати в собі і у своєму житті нові гарні зміни, розкажу.
В великий Ботанічний сад 
була на тренуваннях NRC. Вже навіть збилась з рахунку, скільки років я з цим біговим клубом
Всім веселих свят! Дякую, що були зі мною!!!! 
