2023: рухаюсь далі, бо живу

 

Дуже швидко летить час. І хочеться не проґавити важливе.

Вже було багато різних підсумків. І довгі роки. Цей – інакший, але не менш важливий.

Колись був час, коли діяла з надривом. Багато, з останніх зусиль. Щоб досягти мети, зробити більше, ніж інші, аби йти з тими, що йдуть попереду… Досвід, знання, можливості, відкриття.

А потім почала вчитися жити щасливим життям та помічати добре навколо. І так вже теж роки…

Єдине – розумію, що той досвід багатьох років «з надривом» – це про потенціал. Який, якщо буде потрібно, застосую і тепер. Поки є здоров’я і сили :)

Тому про здоров’я намагаюсь дбати.

Коли не живеш «з надривом», менше є потреби просити інших про допомогу, або чекати допомоги в моменти більшої напруги. Менше дій понад міру – спокійніше і собі, і тим, хто з цією допомогою приходять. Фізичною, ментальною, дієвою.

В цьому році війни навіть не знаю, які були б інші сценарії мого життя. Хоча могли б бути. Рада за тих, хто дійсно і чесно був поруч. Бути поруч – не про фізичне, а про те, щоб бути разом, одним, підтримувати і старатись спільно. Кажуть, лідери мусять навчитися бути самотніми. Думаю, що деякі наміри цього року насправді були саме такими лідерськими і власними. Самотність лідера є для того, щоб потім за ним пішли інші. Парадокс, який ще в майбутньому треба буде зреалізувати, щоб хоч трошки бути лідером.

Ще про любов. Вона не перестає. Але вона також вибір. Ми любимо те і тих, що і хто є частиною нас. Не знаю, чи хтось любить чуже собі. Швидше ні.

Відтак, в центрі не любов, а мудрість. А з нею – відкриті вуха до слухання. Що і треба було довести. Мудрість незаангажована. Вона походить не від людей, а від Бога. Вона усім керує, і все розподіляє. Тому знову і знову у новому році потребую мудрості… І світла? – І світла.

Покликання - це те місце, куди легко несуть ноги

Люди часто шукають відповідь на питання "А як знайти своє покликання?" А ще питають - чому я його не знаходжу?

Але часто не знають, що те, де вони є, і є їхнє покликання. 

Бо кожен з нас покликаний бути щасливим і жити. Зі своїми дарами, талантами, у своїй дійсності, в якій щодня є вибір - бути вдячним і щасливим чи незадоволеним і розгубленим.

Покликання - це там, де легко ідуть ноги. 

Кожна людина знає, що у неї виходить робити краще - майструвати автомобіль, варити борщ, вчити дітей чи навіть здійснювати навколосвітню подорож і розповідати про це іншим. Коли ти робиш, бачиш з того конкретні плоди та почуваєш себе в тому щасливим - то і є твоє покликання. 

Залишилось лише гарно цим покликанням користуватись. 

Бо уяви, ти заводиш собі пса. Ти його любиш, возиш до ветеринара, вигулюєш, годуєш гарною їжею. Чи віддячить тобі пес? Та ясна річ. А якщо ти береш гарного пса, і замість того, щоб гуляти з ним пів години вранці, прив'язуєш його під під'їздом і стережеш, чи він не шукатиме спосіб зірватися з ланцюга коли надворі мороз чи спека, чи бігають коти. Або береш собаку і починаєш на нього гаркати, бити... Як відповість тобі пес? - ясна річ, він буде гризти та гавкати у відповідь. 

Подібно з покликанням. Якщо ти знаєш, що є твоїм, пильнуєш, дбаєш про режим праці і відпочинку, про нову смачну їжу, про доброго "ветеринара" чи вчителя - ти будеш щасливий у своєму покликанні. А якщо починаєш з ранку до ночі варити свій борщ, чи вчити тисячі дітей вдень і вночі, чи безперервно ремонтувати залізяччя, не маючи навіть часу подивитися, як це твоє залізо їде на гонках - то й твоє покликання почне на тебе "гавкати". 

Покликання там, де легко ідуть ноги...

Домінік Хмелевський: щоб стати чемпіоном у бойових мистецтвах, треба обрати власні техніки бою

Все моє життя було пов'язане з єдиноборствами. Вони до такої міри були моїм великим захопленням, що я тренувався з максимальною мотивацією. Тричі на день протягом  15 років. У віці 21 року я здобув омріяний чорний чемпіонський пояс, а вже через два роки став володарем потрійного чорного поясу. 

Це була моя абсолютна пристрасть! 

Ті, хто мене знав, постійно повторювали, що я народився для бойових мистецтв і для бойових мистецтв помру. 

Щоб стати чемпіоном у бойових мистецтвах, потрібно вибрати відповідні техніки, які ідеально співвідносяться з психофізичними показниками конкретної людини. Тому мені, наприклад, довелось вибрати три найефективніші для мене техніки боротьби, які я відшліфовував, поки не стали потенційно смертельними для суперника. 

Крім того, був спеціальний бойовий вигук, щоб максимально використати всю мою психофізичну сферу під час застосування техніки, яка де-факто закінчувала бій. 

Саме тому я тренував вибрані техніки нон-стоп, щоденно, тисячі разів, тиждень за тижнем, місяць за місяцем, рік за роком. На певному етапі я досяг такого ступеня майстерності, що з їхньою допомогою майже завжди перемагав свого суперника. 

Через Марію народжується і рятується Церква

Марія є Матір'ю для кожного з нас, певною мірою розширює Воплочення Сина. З Ним, Главою Церкви, з'єднаний кожен із нас; тому, народжуючи Фізичне Тіло Сина, Марія водночас почала народжувати і Містичне Тіло Сина. А те саме божественне життя, що є в Сині, обов'язково є і в його Містичному Тілі, членами якого є ми. Народжуючи Сина, Марія відповідно народила в Ньому і кожного з нас: "Тому всі ми, які поєдналися з Христом, і, як каже Апостол, "є членами його Тіла, його плоті, його костей", вийшли з лона Марії як тіло, з'єднане з головою". 

Іван-Павло ІІ у виголошеній в Ефесі проповіді дуже чітко описав цю дивовижну правду такими словами: "Від тієї миті, коли Марія промовила своє "так" - зауважує св.Ансельм, - вона почала носити нас усіх у своєму лоні; саме тому Різдво Глави є також і Різдвом Тіла, виголошує св.Лев Великий. Св.Єфрем, зі свого боку, має з цього приводу прекрасний вислів: Марія, каже він, є землею, на якій було посіяно Церкву. По суті, в ту мить, коли Діва стає Матір'ю воплоченого Слова, засновується Церква, в таємний, але на зародковому рівні досконалий спосіб, у своїй сутності Містичного Тіла: при цьому присутні Відкупитель і перша з відкуплених. Відтепер, з'єднавшись із Христом, людина матиме синівські відносини не лише з Небесним Отцем, але і з Марією, земною Матір'ю Сина Божого".

Якщо пологи Марії під час народження Сина у Вифлеємі не були болісними, то на Голгофі, навпаки, її сповнена любові згода на жертвоприношення того Сина була для неї наче найбільш болісні пологи, під час яких вона Його "народжувала" в його статусі жертви. Одночасно в тому болі Марія породила і кожного з нас як членів Містичного Тіла свого Сина.

Ми добре розуміємо з досі сказаного, що Марія не є нам Матір'ю ні в метафізичному, ні в юридичному, ні в моральному сенсі. Марія є нам Матір'ю насамперед тому, що вона нас породила і безпосередньо передала нам божественне життя, а не лише тому, що отримала завдання бути нашою Матір'ю. Марія є мені Матір'ю не тому, що "виконує роль моєї матері", а тому, що вона є мені справжньою Матір'ю! 

З книги Франческо Бамонте "Сила Марії. Свідчення екзорциста про надзвичайну силу Марії в боротьбі з дияволом".

Хліб з вівсу та гречка - прості рецепти від Клопотенка

 

Євген Клопотенко рекомендує, як можна з простих продуктів приготувати поживну їжу. 

ХЛІБ З ВІВСА

Берете 200г вівсянки (та, що пластівці Геркулес). Припустимо, ви не все насіння висипали у кишені ворога, щоб воно потім проростало в українській землі. Тоді, якщо трохи завалялося чи то соняшникового, чи то гарбузового, чи то лляного - додайте це до вівсянки. Десь 3 столові ложки треба. Плюс 2 ст.л. меду (за моїми спостереженнями, в українців завжди десь у шафі валяється банка меду, такого зацукореного, бо треба, але дитина/чоловік/дружина не їдять, от його час настав), 3 ст.л. олії, пів чайної ложки соди і дрібку солі. Ретельно перемішайте. Залийте суміш водою (350мл), знов перемішайте та дайте настоятися 30 хвилин. Пластівці всмоктують воду та пухкішають. Потім хліб - у форму (якщо пергамент є, то підкладіть) та у духовку. Пекти 45-50 хвилин при 180 градусах, доки не з‘явиться золотава скоринка. Не забудьте, що треба хлібу дати остигнути. Цьом.

ЯЙЦЯ

Рецепти нашого часу: варені яйця та омлет 

Варені яйця — ще один класний варіант, який допоможе залишитися вам ситими в екстрених умова

Треба лише завчасно їх зварити на круто — це близько 7-8 хвилин після кипіння.

А щоб шкаралупа не луснула, додайте до води добру дрібку солі

Варені яйця можна зберігати в холодильнику до 4-х діб, а в умовах кімнатної температури — до 2 діб.

ПАЛЯНИЦЯ

Паляниця. Рецепт для тих, хто може вимовити його назву правильно. Тобто, лише для українців. Паляниця є нашим сильним комфортом, способом для визначення ворога і моральним знущанням над ним. Тобто і по смаку, і по психології - тупо задоволення. Плюс, ви пишете, що хочете хліба, але в магазинах його зараз немає і потрібен рецепт. Тому у всіх сенсах мій обов‘язок - написати українцям, як готувати паляницю. Рецепт спрощений, без дріжджів, з чотирьох інгредієнтів.

Вам потрібно:

Борошно - 500г;

Кисломолочка будь-яка - 400г;

Сіль – 1 ч.л;

Сода – 1 ч.л.

Насипаєте у миску борошно, сіль та соду. Добре розмішуєте, щоб сода розійшлася по всьому борошну. Заливаємо ксиломолочкою. Якщо немає кисломолочки, то беріть воду + оцет, щоб погасити соду. Суміш просто перемішуєте, щоб борошно просочилося рідиною, потрібно 1-2 хв. Потім вивалюєте масу на підпилений борошном стіл і робите плоский чотирикутник, який складаєте конвертиком і заокруглюєте. Заміс закінчено. Берете деко з пергаментом, змащуєте олією. Печете 40-45 хвилин при 200 градусах.

ГРЕЧКА

Рецепти нашого часу або афігєнна гречка 

Ви знаєте, що ви неймовірні? У ці складні часи я бачу, що ви продовжуєте заходити на сайт і навіть встигаєте готувати. Розумію, що зараз не до легких салатів чи ароматної випічки, тож хочу порадити вам рецепт, який знадобиться для різних умов. 

Отже, гречка.

Вся гречка, що продається в магазинах — швидкорозварювана. Більш того, її можна навіть не варити. 

Якщо є окріп – чудово. Залийте ним гречку у ємності в співвідношенні 1:2 та лишіть під кришкою на 30 хвилин. 

Немає окропу – теж не біда. Залийте гречку холодною водою або соком у тій самій пропорції і чекайте щонайменше 3-4 години, щоб крупа добре набухла.

"Ніколи не пробували гречку з соком? Ось вам новий гастрономічний досвід, навіть у складних умовах. Які, вірю, скоро закінчаться", - пише Клопотенко.

Призвание как дар... зависящий и НЕ зависящий от нас

За несколько дней до Нового года услышала историю одного человека о персональном призвании. Красивом, творческом и интересном. Которое изменяет жизни и делает мир лучше. 

Этот человек - один из нас. Он рос там же, где все мы - в той же стране, ходил в ту же школу, такую же, обычную, ходил теми же городскими тротуарами, как и каждый из нас. 

А однажды он создал то, чем будут гордиться поколения людей. Далеко после нас. И, думаю, что еще создаст многое, уникальное и красивое. 

Это скульптор. Автор маленьких фигурок у Речного вокзала Кия, Щека и Хорива, автор памятника Сикорскому, который держит в руках самолетик, вертящийся от ветра, автор памятника, который ежедневно видят жители Киева, которые проезжают с левого на правый берег. 

Так вот - прежде чем этот человек стал скульптором, у него были другие увлечения, одно из которых могло напрочь перекроить его жизнь, повести в другом направлении.. Но он выбрал скульптуры. Принял опыт отца-скульптора, и стал, думаю, во многом даже лучше - потому что сегодня внедряет те технологии, которые создал современный мир. 

Я очень рада за такой прекрасный путь этого человека. 

Думаю, в каждом из нас живет такой "скульптор". И счастливчики те люди, которые полюбили его в себе и воспитали, возрастили. И теперь перед ними/нами задание - приумножить этот прекрасный дар, чтобы наши "скульптуры" жили много поколений, пережили нас. 

А теперь несколько красивых фоток с Речного вокзала. Детей, которые стали Мудрецами из вертепа. 

Фото Владимира Журавля. И скульптуры - тоже его авторства. 

А вот костюмы - шила его жена Катерина 

 

Підсумки 2021: Без страху, розчарувань та з хорошими людьми

Кілька слів про події року, що минає.

Подія 1

У лютому була в своєму храмі на курсі для тих, хто створює близькі відносини та подружжя. Певна, якщо практично не буде в нагоді мені, стане корисним у моєму служінні іншим на Школі Марії

Дійсність року 2021 друга

Великдень в соборі Святого Миколая. І провела там трохи більше часу. Сподіваюсь, його знову відкриють - гарним, просторим та безпечним.

Про кумедну подію року

Коли під час весняного локдауну я вирішила поїхати своїм велосипедом у мандри. З лівого на правий берег. Правда, почався дощ з вітром, тому навідалась в маркет Космос, взяла смачний сирник і попрямувала додому. Мандри вдалися на славу!

Ще була така подія, яку варто записати в календар на наступний рік - естетична екскурсія в парк, де цвіте магнолія. Я була в парку Університет, вперше за трохи років, тому було супер приємно.

Цьогоріч у мене було два вазончики - троянда і ще квітка, якась екзотична. Обидві були симпатичні, але з часом посохли. Тепер завела ялинку в горщику - згодом покажу

Ще у мене є подружка Аленка, яка якось зателефонувала і каже:

- Я тут в Київ приїхала - на бузок...

- Знімати? Купувати?

- Нє, на бузок

- Це якась така акція про бузок, чи що?

- Просто, на бузок

- В парк?

- Да, в парк

І ми просто, без справ, ходили на бузок В великий Ботанічний сад

Серед здорових підсумків року, що минає, я, хоч і рідко, але регулярно була на тренуваннях NRC. Вже навіть збилась з рахунку, скільки років я з цим біговим клубом

А от найбільш яскравим враженням 2021 року було світлове шоу на фасаді будинку Верховної Ради України до Дня Незалежності.

А от найкориснішою подією 2021 року була моя подорож в Косівську поляну. Вперше в житті!! Там проводила двотижневу Школу Марії. А ще милувалась горами, в яких була вдруге в житті, дихала свіжим повітрям та роздивлялася, як живуть люди в селі на кордоні Румунією.

Важливо, чим можна радіти та що принесло багато позитивних емоцій - це участь у трьох великих забігах у Києві - на День незалежності у вишиванках, на просто забігу та на великому Візз Еір, що підсумував сезон та пролягав через Софійську та Контрактову площі. В сумі 30 км.

І ще, на завершення мого короткого аналізу, як пройшов 2021 - фото з культпоходу на весілля онука моєї хрещеної. От є в мене такий родич. Всім веселих свят! Дякую, що були зі мною!!!!

В останні дні грудня я зареєструвалась на два забіги у 2022 році - один на 10 км, другий, той що восени - 21 км. Тому бажаю собі здоров'я. І радісного серця.