Як прижитися в великому місті: міні-курс з урбанізації

Ти народився в прекрасному затишному містечку, де собаки прив’язані на шнурку біля хати, а люди знають одне одного принаймні і в обличчя. Це одне з найпрекрасніших сіл чи міст твого регіону і ти б його ніколи не залишив, якби не одна прекрасна ціль, заради якої ти, вже дорослий хлопець чи кобіта переїздиш в велике місто. Або навіть у столиці. Що треба знати мігранту-урбаністу.

Визначити траєкторію пересування

У кожному великому місті, щоб доїхати з точки А до точки В завжди є кілька маршрутів. Це може бути кілька видів транспорту з пересадками, маршрутки в об’їзд, автобуси, які ходять з певною регулярністю і так далі. Перш ніж шукати місце роботи, або, якщо робота дуже цінна – то місце проживання, необхідно з’ясувати, якою буде найзручніша траєкторія руху, де краще з огляду на це оселятися і чим їздити.

Про це все варто запитати тих, хто раніше урбанізувався та давніх жителів міста, порівняти варіанти і зробити для себе висновки: 1. де краще шукати роботу, 2. у яких районах тобі краще оселятися,  3. яким транспортом їздити

Вивчити центр Києва  чи іншого великого міста, куди прибуваєш

При чому робити це треба, як тільки ти прибуваєш у нові землі. Можна навіть запланувати собі кілька екскурсій одними і тими ж вулицями лише з іншими людьми – вони ж бо покажуть різні входи і виходи на одні і ті ж самі місцини в центрі. Це не лише пом’якшить стрес переїзду з твого найпрекраснішого місця на землі в інше прекрасне, але ще незрозуміле місце, а й дозволить відчути себе «місцевим» на новій землі. Бо коли турист приїжджає в новий край, просить передовсім місцевих показати дорогу.

Дізнатися правила за якими в цьому місті переважно винаймають квартири

Наприклад, у Києві в Інтернеті можна знайти сторінки, де житло здають власники квартир без послуг ріелторів, за які доведеться доплачувати, водночас є агенції з нерухомості, які просто беруть певну суму за послуги в касі прямо в офісі і дають список квартир, які ще не факт, що здаються. Тому люди радять, зокрема, у столиці, винаймати житло, якщо вже з послугами ріелтора, то лише при умові, що він приводить у хату, власники згодні і готові підписати з тобою договір про аренду. Зразки договорів можна знайти у Інтернеті.

Завести коло знайомих

Для цього найкраще ходити на тусовки, де є інтерактивне спілкування, приєднуватись до акцій, які проводять громадські організації. Це може бути щось невеличке, як, наприклад, спільна зустріч з плетіння кошиків. То й що, що ти ніколи не плів кошики і вони тебе ніколи не цікавили. Прийдеш, подивишся, як інші плетуть кошики, розпитаєш, що то за люди, що плетуть кошики, обміняєшся контактами.

                             

Вивчи карту метрополітену

Не пошкодуй часу, щоб роздивитися, як діють пересадки зі станції на станцію, прокатайся в різні боки, подивись, як це працює. Коли тобі необхідно буде швидко кудись дістатися, тобі буде спокійніше, якщо ти принаймні раз був в тому районі.

Вітайся з сусідами, консьєржками, двірниками так, ніби вони живуть в твоєму селі

В сенсі комунікації поводь себе так, ніби то не ти приїхав у інше місце, а всі ці люди гуртом приїхали в твоє село і ви ще незнайомі. Люди запам’ятовують несподівану чемність у великому місті.

Запитай людей, де знаходиться поліклініка в тому районі, в якому ти живеш

За законодавством України безоплатна медична допомога забезпечується українцеві незалежно від місця його перебування, тому варто поцікавитися, як з цим є в твоєму районі. Так само не потрібно жодної приписки чи закріплення у районі, щоб піти до опікового центру чи травматології. Практично – якщо йдеться про лікаря-терапевта – то варто навідати поліклініку в районі і написати заяву головному лікарю, про те, що ти, іногородній, маєш потребу в медичному обслуговуванні.

Чередуй місця перебування, де є натовпи людей і де майже нікого немає

Люди, які приїздять з маленьких містечок у великі та просторі місцини із величезною кількістю людей часто скаржаться на емоційне вигорання та намагаються втекти із омріяних раніше гігантських територій. Причина виснаження передовсім полягає в тому, що вони не навчилися, як їхні сусіди, які вже давно живуть у великих містах, регулювати режими шуму та тиші. Більшість корінних киян підтвердять, що регулярно виїжджають за місто у вихідні, ходять гуляти зі своїми псами туди, де мало людей та мають улюблені пустельницькі куточки щастя.

Не бійся своїх відчуттів та інтуіції

Питай людей, цікався про чужий досвід, але набувай свого. Бо твої особисті відкриття – найбільш цінні.

І останнє – відзначай кожен позитив у перебуванні в великому місті – а це ширше коло можливостей для розвитку, навчання, нових видів відпочинку та хобі, різноманіття поглядів та типів людей, можливість пізнати себе та послужити іншим своєю простотою і містечковою невимушеністю та просто свідомість того, що тобі таки згодиться досвід життя в цьому великому, яке колись, може, виявиться зовсім маленьким, місті.