Що буде з Британією, якщо вона вийде із Європейського товариства? – Піде просити захисту до сильного сусіда – Сполучених Штатів Америки. Прогнозує у своєму фантастичному романі англійська письменниця Дафна Дю Мор’є.Британія, у стані фінансової кризи, яка загострилася внаслідок виходу із Європейської організації хапається за сильну руку і створює союз СШСК (Сполучені Штати і Сполучене Королівство). Америка – запрошує королеву Британії до Нью-Йорку, пропонує правити зі своєї столиці, присилає свою морську піхоту, яка запроваджує військовий стан та проводить свою інформаційну кампанію.
Роман «Прав, Британія» швидше варто було б назвати «Чого бояться Британці?». Стати американською колонією, місцем дислокації американської влади та островом для туристичного відпочинку гостей із Америки. Британці, котрі у першій половині сімнадцятого століття переїхали до Америки, щоб заснувати там колонії, через кілька сотень років із побоюванням поглядають на сильного брата.
Випробувану століттями функцію пропаганди виконують засоби масової інформації. Розгублені в умовах швидких політичних змін люди щогодини збираються біля телевізора в очікуванні коментарів влади. Радіо, телебачення та газети заповнила інформація про всілякі користі від нового союзу, безвихідь Британців та сонячну перспективу країни внаслідок союзу зі Штатами. Коли люди усвідомлюють, що політичні реформи впливають на вміст їхніх холодильників, їх не цікавлять розважальні шоу чи такі ж малоінформативні серіали. Вони хочуть отримати глибоку незаангажовану аналітичну інформацію. Проте не знаходять. Нічого окрім диму пропаганди та владного підлабузництва.
Як завжди буває під час політичних змін, народ ділиться на два клани. Маси – завжди готові підлаштуватися до зміни влади та котрі одразу після перших обіцянок світлого майбутнього у союзі з могутнішим мріють про пончики на халяву. Та власники свободолюбивих мізків, котрі знають, що опіка сильних світу цього ніколи не нагодує безкоштовним сиром.
За сценарієм оптимістки Дафни Дю Мор’є проект союзу СШСК через супротив хоч і невеликої, але наполегливої частини Британців потерпає краху. Бо і Дафна - частина цієї нації і вона хоче для своєї батьківщини свободи. Але чи свобода можлива? Для Британії, Польщі, Литви, України, Бєларусі чи Грузії? Чи насправді богами і керманичами цього світу є гроші, зброя та влада? І в чому вона - свобода?
- По-моему, лучше отпустить голубя. Мне кажется, что ему хочется на волю.
Однако птица не улетела далеко. Покружив минуту, она устроилась на ветке каменного дуба над вспаханным полем. (Дафна Дю Морье, ноябрь 1971-март 1972)
Достоин славы только тот поэт,
Чьи песни в тяжелейшую годину
Надежды на свободу не покинут,
Дух непокорства если им воспет;
Священней долга цели в мире нет
Для чести всех людей любого века –
Избавить от тиранов человека,
От слез и крови, что залили свет.
Кто против тирании восстает,
Не ослеплен великолепием
И презирает раболепие, -
Лишь тот не подпевает, а поет,
Лишь там тиран судьбой своей доволен,
Где человек покорен и безволен.
(У. Вордсворд, Пер. А.Гуналі)
Немає коментарів:
Дописати коментар